Спецпроект

У Волинському музеї - виставка про депортованих із Польщі українців

У Волинському краєзнавчому музеї відбулося відкриття виставки "Холмщина. Історія трагедії. Події та долі".

Виставка приурочена до 70-ої річниці примусового виселення етнічних українців з території Польщі у 1944-1947 роках, повідомляє офіційний сайт музею.

На виставці представлені матеріали з фондів закладу. Подані особисті фотодокументальні архіви багатьох родин, депортованих з території Польщі до УРСР. Серед них - особистий архів Надії Горлицької, родина якої більше п’ятдесяти років зберігала одну з найбільших святинь православної церкви – чудотворну ікону Холмської Божої Матері ХI століття.

Матеріали виставки розповідають про життєвий і творчий шлях українського державного і культурного діяча, вченого-мовознавця, історика церкви Митрополита Іларіона (в миру Іван Огієнко).

Окремий великий розділ виставки становлять етнографічні матеріали, протягам багатьох років збережені в родинах холмщаків.

Ряд матеріалів розповідає про сучасну діяльність Волинського обласного ветеранського громадсько-культурного товариства "Холмщина". Також окрасою виставки стали етнографічні матеріали: це вишитий одяг, рушники, посуд, побутові речі та меблі перевезені з Холмщини.

Виставка підготовлена відділом новітньої історії Волинського краєзнавчого музею, і є вже третьою за відліком експозицією про трагічну долю українців Холмщини, значно доповненою і розширеною за рахунок надходжень до музею нових експонатів.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.