Інститут нацпам'яті запускає проект про історію Криму

Український інститут національної пам’яті розпочинає науково-популяризаційний проект "Наш Крим". Проект присвячений основним віхам історії півострова, культурним та історичним зв’язкам Криму з українськими землями.

Про це повідомляє прес-служба УІНП.

Крим – унікальний регіон, який в силу історичних та політичних обставин завжди мав власну національну та культурну специфіку, його мешканці були носіями різних національних та релігійних ідентичностей.

Протягом 23 років незалежності України на півострові панувало порозуміння і творча співпраця між етнічними спільнотами, повідомляється у прес-релізі.

В УІНП підкреслюють, що окупація Криму Російською Федерацією зламала цю ситуацію, змінила не лише Україну, але й весь світ, зруйнувавши колективну систему безпеки.

Світова система стримувань і противаг, яку Європейське співтовариство так ретельно вибудовувало після Другої Світової війни, виявилася неспроможною запобігти окупації української території однією з держав-підписантів Будапештського меморандуму.

Військова агресія Росії супроводжується інформаційною війною, настирливим нав’язуванням історичних міфів та стереотипів. Повсякчас чути: "Крым – исконно русская земля". Протидіяти міфам можна лише їх розвінчанням, наголошують в УІНП.

Важливим аспектом у протидії агресивній російській пропаганді Український інститут національної пам’яті бачить активну просвітницьку діяльність. З цією метою Інститут започатковує науково-популяризаційний проект "Наш Крим".

В рамках проекту планується всебічне висвітлення особливостей розвитку Кримського півострова:

- міжнародної боротьби за володіння Кримом;

- етнодемографічної динаміки Криму;

- геноцидної політики російського та радянського керівництва, спрямованої на витіснення з півострова корінних народів;

- політичних, економічних, культурних чинників, які пов’язували Крим з українською територією.

Статті та документи проекту "Наш Крим" будуть опубліковані на офіційному сайті Інституту, а також на сайті "Історична правда", у партнерстві з яким започатковується цей проект.

Матеріали охоплюватимуть період з моменту знищення державності Кримського ханства Російською імперією у 1783 році і до 2014-го, коли Росія знову окупувала український півострів.

Окрім науково-просвітницьких студій, у рамках проекту планується проведення відкритих публічних заходів (більш детальну інформацію можна буде знайти на сайті Інституту).

Проект "Наш Крим" і надалі розвиватиметься та залишатиметься відкритим для громадських ініціатив та співпраці, стверджують в УІНП.

Дивіться також:

Унікальні фото депортованих Киримли з проекту "Наш Крим" УІНП 

Відбудова Криму Українською РСР після війни

Як депортували кримських татар і що з того вийшло

Анексія 1783 року. Як Російська імперія захопила Крим

"Русский Крым"? Національний склад регіону в 1897-2001 рр.

1988: радянський есмінець атакує американський фрегат під Ялтою. ВІДЕО

Постанова про депортацію і перетворення Криму на область РРФСР

Холодна війна за Крим. Як ділили флот у 1990-х роках. ФОТО

Два береги одного Степу. Про дружбу козаків і татар

Північно-Кримський канал. Історія будівництва

Інші матеріали за темою "Крим"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.