Інститут нацпам'яті запускає проект про історію Криму

Український інститут національної пам’яті розпочинає науково-популяризаційний проект "Наш Крим". Проект присвячений основним віхам історії півострова, культурним та історичним зв’язкам Криму з українськими землями.

Про це повідомляє прес-служба УІНП.

Крим – унікальний регіон, який в силу історичних та політичних обставин завжди мав власну національну та культурну специфіку, його мешканці були носіями різних національних та релігійних ідентичностей.

Протягом 23 років незалежності України на півострові панувало порозуміння і творча співпраця між етнічними спільнотами, повідомляється у прес-релізі.

В УІНП підкреслюють, що окупація Криму Російською Федерацією зламала цю ситуацію, змінила не лише Україну, але й весь світ, зруйнувавши колективну систему безпеки.

Світова система стримувань і противаг, яку Європейське співтовариство так ретельно вибудовувало після Другої Світової війни, виявилася неспроможною запобігти окупації української території однією з держав-підписантів Будапештського меморандуму.

Військова агресія Росії супроводжується інформаційною війною, настирливим нав’язуванням історичних міфів та стереотипів. Повсякчас чути: "Крым – исконно русская земля". Протидіяти міфам можна лише їх розвінчанням, наголошують в УІНП.

Важливим аспектом у протидії агресивній російській пропаганді Український інститут національної пам’яті бачить активну просвітницьку діяльність. З цією метою Інститут започатковує науково-популяризаційний проект "Наш Крим".

В рамках проекту планується всебічне висвітлення особливостей розвитку Кримського півострова:

- міжнародної боротьби за володіння Кримом;

- етнодемографічної динаміки Криму;

- геноцидної політики російського та радянського керівництва, спрямованої на витіснення з півострова корінних народів;

- політичних, економічних, культурних чинників, які пов’язували Крим з українською територією.

Статті та документи проекту "Наш Крим" будуть опубліковані на офіційному сайті Інституту, а також на сайті "Історична правда", у партнерстві з яким започатковується цей проект.

Матеріали охоплюватимуть період з моменту знищення державності Кримського ханства Російською імперією у 1783 році і до 2014-го, коли Росія знову окупувала український півострів.

Окрім науково-просвітницьких студій, у рамках проекту планується проведення відкритих публічних заходів (більш детальну інформацію можна буде знайти на сайті Інституту).

Проект "Наш Крим" і надалі розвиватиметься та залишатиметься відкритим для громадських ініціатив та співпраці, стверджують в УІНП.

Дивіться також:

Унікальні фото депортованих Киримли з проекту "Наш Крим" УІНП 

Відбудова Криму Українською РСР після війни

Як депортували кримських татар і що з того вийшло

Анексія 1783 року. Як Російська імперія захопила Крим

"Русский Крым"? Національний склад регіону в 1897-2001 рр.

1988: радянський есмінець атакує американський фрегат під Ялтою. ВІДЕО

Постанова про депортацію і перетворення Криму на область РРФСР

Холодна війна за Крим. Як ділили флот у 1990-х роках. ФОТО

Два береги одного Степу. Про дружбу козаків і татар

Північно-Кримський канал. Історія будівництва

Інші матеріали за темою "Крим"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.