СБУ оприлюднила архіви про сталінські репресії 1937-38 років. СКАНИ

До дня пам’яті жертв політичних репресій Галузевий державний архів Служби безпеки України підготував і оприлюднив архівні матеріали про добу Великого терору 1937-1938 років.

Про це повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

За словами заступника директора Архіву СБУ історика Володимира Бірчака, "Великим терором" називають масові арешти та розстріли людей, що відбувалися у 1937-1938 роках в Радянському Союзі.

"Розпочата та керована Йосипом Сталіним хвиля репресій охопила не лише "контрреволюційний і антирадянський елемент", але й членів комуністичної партії, апарат безпеки і, звичайно, національні меншини СРСР", - зазначив Бірчак.

Довідка на особливо уповноваженного Народного комісаріату внутрішніх справ Української РСР Рубінштейна Наума Львовича з переліком займаних посад

Серед колекції документів є накази наркома внутрішніх справ СРСР, інформаційні повідомлення, особисті документи, листування та фотографії репресованих.

 Фотографія колишнього начальника 3-го відділу управління НКВС по Вінницькій області Запутряєва О. М.

"Ми оприлюднюємо й матеріали слідства та особисті документи працівників НКВС, що на початках були організаторами і виконавцями операцій Великого терору, а згодом стали його жертвами", - зазначив Бірчак.

 Січень 1939 року. Лист колишнього начальника УНКВС по Вінницькій обл. Корабльова Івана Михайловича. Пише, що вирішив покінчити життя самогубством через упереджене ставлення до нього після зняття з посади

Також працівники архіву відібрали документи, що висвітлюють цинізм, жорстокість та нелюдські методи карально-репресивної системи СРСР.

Ордер №6, виданий 2 лютого 1940 р. заступником Народного комісара внутрішніх справ Української Радянської Соціалістичної Республіки та заступником начальника Другого відділу Управління державної безпеки Народного комісаріату внутрішніх справ УРСР на здійснення арешту та обшуку колишнього начальника 3 відділу УНКВС по Вінницькій області Запутряєва Олександра Михайловича

"Ми виявили, що особисті речі та одяг осіб, яких розстрілювали, забирали собі працівники НКВС, а згодом здавали їх до комісійних магазинів", - підкреслив історик.

Зведені відомості про кількість громадян, заарештованих і засуджених органами НКВС УРСР упродовж 1 січня – 31 грудня 1937 р. Дані подано в національному розрізі, згідно приналежності до різних типів організацій, статтей звинувачення, вироків тощо.

За словами Бірчака, у архівах знайдено довідки про смерть заарештованих у тюремних лікарнях із діагнозами "черепно-мозкова травма" та "кровотеча внутрішніх органів", що свідчить про жорстокі побиття на допитах.

 Довідка з Вінниці, 1938 рік

Копії цих документів архів СБУ передасть до Національного історико-меморіального заповідника "Биківнянські могили".

В довідці про найбільші "контрреволюційні" організації, викриті органами НКВС УРСР упродовж 1933–1937 рр. перераховується ряд організацій з кодовими назвами, кількістю арештованих i деталізацією засуджених до розстрілу та в заслання. Вказано дані по Київській, Донецькій, Чернігівській, Дніпропетровській та Одеській областях.

Зараз документи розміщені у відкритому онлайн-доступі в Електронному архіві українського визвольного руху avr.org.ua (збірка "Карателі та жертви - документи про "Великий терор" з Архіву СБУ").

 

 Інформаційне повідомлення голови КДБ при Раді міністрів УРСР Федорчука В.В. на адресу ЦК КПУ про виявлення місць поховання страчених людей в районі хутора Биківня Дніпровського району міста Києва. Їх знайшли підлітки з ДВРЗ. І це була вже друга "знахідка", уперше Биківнянські могили розкопали ще під час війни, в 1941 році.

Радянські державні комісії тричі (в 1944, 1971, 1987 роках) оголошували про те, що у Биківні поховані жертви нацистів. Лише четверта комісія у липні 1989 року оголосила, що у Биківні поховані жертви сталіністів.

Судово-медична експертиза зробила остаточний висновок, що то були останки радянських громадян, страчених НКВС у 1936-1941 роках. У 1988 році жертви перепоховані до братської могили

Дивіться також інші матеріали за темами "Сталінізм" та "Архіви"

«Сувенір» для засновника Служби безпеки ОУН Миколи Лебедя

До постаті засновника, організатора і першого керівника Служби безпеки (СБ) ОУН Миколи Лебедя була прикута особлива увага органів КГБ. Навіть коли він опинився далеко за океаном, у США, до нього намагалися підіслати агентів, дізнатися про його погляди, вивідати плани, вчинити гучну провокацію і навіть мали намір за його допомогою реанімувати пошуки золота ОУН, закопаного у прикарпатських лісах.

Леся Гасиджак: «Пам’ятання минулого робить нас українцями»

Публічне інтерв’ю з Лесею Гасиджак, очільницею Музею Голодомору, у рамках виставки ГОЛОСИ Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Хто насправді була дружиною гетьмана Мазепи

На Афоні знайдено унікальний рукопис, а в ньому — її ім’я, і це не Ганна Фридрикевич.

Іванна Климпуш-Цинцадзе: «Нам слід якнайшвидше завершити процес формування української політичної нації»

Розмова з Іванною Климпуш-Цинцадзе – головою Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу, віцепрем'єркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України у 2016-2019 роках.