Спецпроект

До Дня Києва презентують книгу про старі вулиці столиці

З нагоди Дня Києва у столиці презентують книгу Ольги Друг "Вулицями Старого Києва".

Перед читачем – розповідь про центральні історичні райони Києва, особливості формування архітектурного середовища міста, про його вулиці, будинки, храми.

Особливість видання – широке використання матеріалів з колекції Музею історії міста Києва, а також архівів старовинних київських родин, нащадки яких і сьогодні живуть у місті.

Давні й сучасні світлини, акварелі, літографії, гравюри, живописні твори (загалом близько 1000 ілюстрацій) допомагають сформувати цілісний образ столиці України, прадавнього міста з  тисячолітньою історією.

Книга вийшла друком у видавництві "Світ" (Львів).

Час і місце: 30 травня 2014 року о 17:00. Київ, виставковий центр Музею історії міста Києва (вулиця Богдана Хмельницького, 7, метро "Театральна").

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.