Презентовано новий відео-урок для школярів - про Конотопську битву

Проект "Екстрені уроки історії" презентував новий відео-урок для школярів - про Конотопську битву 1659 року.

Про це повідомляють "Коментарі".

За словами організаторів, тема Конотопської битви [союзне військо Гетьманщини і Кримського ханства проти експедиційного корпусу Московської держави] дуже важлива у вивченні української історії, оскільки це, "власне перша україно-російська війна".

"Це продовження нашого старого проекту "Антитабачниківські уроки історії", розповіла куратор проекту Оксана Левкова. - В його рамках уже вийшли диск і методичка "Карпатська Україна", і наші волонтери по всій країні зробили так, що їх переглянуло сто тисяч людей".

На зібрані пожертви вдалося видати 500 примірників дисків і 1000 методичок про Конотопську битву. До створення 16-хвилинного фільму приєдналися сотні людей, які працювали безкоштовно і на добровільних засадах.

"Цей відеоролик - дуже потрібна річ, адже у більшості людей домінує зорова пам'ять, - підкреслив викладач історії, заслужений учитель України Яків Гольденберг. - І якщо у восьмому класі діти переглянуть цей урок, то, можливо, через десять років у них не буде відчуття "старшого і молодшого брата". Вони не будуть думати, що українці дуже нещасні і без підтримки "старшого брата" загинуть".

Організатори зазначають , що насамперед диски і методички про Конотопську битву будуть спрямовані в східні та південні школи , де діти не мають можливості об'єктивно вивчати історію України . Також вони обіцяють розмістити відео в Інтернеті для вільного користування.

Учителі з Донецька і Луганська розповіли про складну ситуацію в їхніх школах і подякували організаторам проекту за підтримку.

"Нам дуже потрібна ця допомога і підтримка, - розповіла директор донецької школи №20 Інна Домарева. На жаль, наші шкільні бібліотеки погано поповнюються подібними матеріалами, є багато питань до підручників і програм, особливо уроків історії".

Наступним проектом у рамках "Екстрених уроків історії" буде створення фільму "Холодний Яр". Це буде не відео-урок, а короткометражна документалка з художніми вставками. Перші епізоди за участю історичних реконструкторів уже відзнято.

Дивіться також:

Конотопська битва. Як це було

Битва під Конотопом на тлі українсько-російської війни

Полковник Гуляницький - герой Конотопу-1659

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.