У Молдові хочуть штрафувати за "георгіївські стрічки"

На розгляд парламенту Молдови внесено законопроект, який передбачає штраф за використання "георгіївської стрічки".

Про це повідомляє "Комсомольськая правда в Молдові".

Проект закону передбачає штраф для фізичних осіб у розмірі до 2400 леїв (близько 200 доларів), а для юридичних - 4000 леїв (близько 390 доларів).

Свою ініціативу депутати пояснюють тим, що "використання цього символу створює напругу в суспільстві".

"Останні події на сході України ясно свідчать про справжнє призначення цієї стрічки, - йдеться у преабулі законопроекту. - Велика частина сепаратистів і прихильників федералізації України вважають, що їхній символ - це Георгіївська стрічка. Тобто вона стала символом сепаратизму , беззаконня , нестабільності і сотень жертв сепаратистів".

Депутати наголошують, що на сході Молдови також є "вогнище сепаратизму" [невизнана Придністровська республіка - ІП], військову і політичну підтримку якому надає Росія.

"У цих умовах використання на території Молдови в політичних, соціальних та культурних цілях Георгіївської стрічки є загрозою для територіальної цілісності Молдови", - йдеться в документі.

Ліберальна партія Молдови, представники якої внесли законопроект, є частиною урядової коаліції "За європейську інтеграцію".

Читайте також: "Георгіївська стрічка: поваги - нуль, максимум пропаганди"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.