Спецпроект

У Музеї Ханенків нова виставка - мистецтво Китаю XVIII-XX сторіч

Національний музей мистецтв імені Богдана і Варвари Ханенків презентує виставку "Життя води. Китайське мистецтво XVIII-XX століть".

Тема води як об’єкту поклоніння, споглядання, замилування, приборкання об’єднала вибрані твори живопису, скульптури і декоративно-ужиткового мистецтва з колекції Музею Ханенків у новому виставковому проекті, повідомляє прес-служба музею.

Мета - продовжити знайомити відвідувачів з фондовими збірками музею, привернути увагу до питань взаємодії культури і природи, осмислити водну стихію не лише як джерело фізичного існування, а й як невичерпний ресурс інтелектуального і творчого переживання.

Китайська цивілізація виникла між двох могутніх річок, чиї води створювали сприятливі умови для землеробства. Проте у потужному потоці крилася і небезпека: повені та несподівані зміни русла впливали на безліч людських доль, а іноді – на хід усієї історії Китаю. Стихію намагалися приборкати за допомогою як інженерних споруд, так і езотеричних практик.

У китайському мистецтві відобразилися різне ставлення до води. Пейзажний живопис – жанр "гір та вод" – оспівує велич морів, річок і водоспадів, підносить їхню первинну гармонію. Саме такі, традиційні краєвиди складають основу виставки.

Пелюстки лотоса й танок золотих рибок у парковому ставку – сувої у жанрі "квіти і птахи", де зображена водяна флора і фауна, розкривають нові грані творчості художників кінця ХІХ – початку ХХ століття. У жанрових сценах з життя рибалок втілилися мрії багатих освічених людей про щирість і неформальність людських стосунків. Інші сувої відображають містичний аспект взаємодії з водою. Експозицію доповнюють твори декоративно-ужиткового мистецтва: ліхтар з розписами на склі, різьблена слонова кістка, різьблений камінь, порцеляна та ін.

Кураторка виставки – Марта Логвин, китаїстка, наукова співробітниця Музею Ханенків.

Відкриття: у четвер, 19 червня, о 17:00. Київ, вул. Терещенківська, 17.

Виставка триватиме з 20 червня до 31 серпня 2014 р.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.