Крим належав Росії тільки 80 років - французький історик

Офіційний Кремль та його господар спотворюють cвітову історію, називаючи анексований Крим "невід'ємною частиною російської історії". У складі Росії ця територія перебувала лише 80 років.

Про це заявив  Антуан Аржаковський, повідомляє Укрінформ.

За словами науковця, путінські "недолугі аргументи" не можуть переконати жодного серйозного історика у світі.

"Люди розуміють, що не можна сприймати історію Криму безперервно від Київської Русі, де хрестився князь Володимир, до сучасної Росії, - наголосив Аржаковський. - А це те, що робить Владімір Путін".

На його думку, проблема полягає в тому, що постійно плутають історію Русі (Київської) з історією Московії (Росії).

"Це всім відомо в Україні, але, на жаль, в Західній Європі люди не завжди розуміються у тонкощах цих історичних назв, - аргументував  Аржаковський. - Я пояснюю: це дивно, так само як, наприклад, говорити, що Франція доводиться дочкою Італії, хоча Італія стала державою тільки наприкінці XIX століття".

Він пояснив, що росіяни "понаїхали" на півострів після поразки Російської імперії у Кримській війні в 1856 році і залишалися до 1922 року.

За словами Аржаковського, у 1922 році Крим – це вже окрема республіка, але не українська і не російська, а радянська [перший уряд Кримської Автономної соціалістичної радянської республіки очолив голова більшовицького уряду казанських татар Сахиб-гару Саїд-Галієв - ІП].

"Крим – це частина російської історії тільки 70 років. Після Другої Світової війни - тільки 10 років, з 1945-го [коли автономну республіку було перетворено на звичайну область у складі РСФРР] до 1954 року. Крим менше ста років був частиною сучасної Росії", – підсумував науковець.

Антуан Аржаковський (Франція) - доктор історичних наук, екс-дипломат французького МЗС, професор Українського католицького університету.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.