Останній маршал СРСР проти російського вторгнення в Україну

Екс-міністр оборони СРСР, маршал Радянського Союзу Дмитро Язов заявив, що Росія не повинна вводити війська в Україну.

Він підкреслив, що "подібні необдумані дії можуть привести до третьої світової війни", передає "Інтерфакс".

Свою заяву Язов виголосив на Всеармійських зборах офіцерів запасу в Москві.

Дмитро Язов є останнім живим маршалом СРСР. Був передостаннім міністром оборони СРСР (1987-1991), в 1991 році приєднався до заколоту ГКЧП [Державного комітету з надзвичайного стану], ставши одним із його творців.

За наказом Язова у Москву були введені танки і важка військова техніка, що призвело до смерті трьох цивільних москвичів під час багатотисячних акцій протесту проти ГКЧП і на підтримку реформ, обличчям яких був тодішній керівник Російської СФРР Борис Єльцин.

Після провалу путчу був заарештований і до 1993 року перебував під вартою. Амністований Держдумою, звільнений з військової служби і нагороджений іменним пістолетом в 1994 році.

Дивіться також:

1991: прес-конференція ГКЧП у Москві. ВІДЕО

Офіціоз програми "Время" про ГКЧП і Кравчука. ВІДЕО

Початок кінця. Радянський Союз помирав під "Лебедине озеро"

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.