Спецпроект

Голландія поверне "золото скіфів" в Україну

Музейні предмети, передані для експонування земельному краєзнавчому музею в місті Бонн і археологічному музею Амстердамського університету "Аллард Пірсон", повинні повернутися в Україну.

МЗС Королівства Нідерланди підтвердило визнання всіх експонатів виставки державною власністю України, повідомляє Радіо Свобода.

"Музейний фонд України є національним надбанням, а законним власником предметів, які належать до державної частини музейного фонду, є народ України", - нагадали в міністерстві статтю 15 Закону України "Про музеї та музейну справу".

У відомстві підкреслили, що перебування всіх музейних предметів, що належать до державної частини музейного фонду України, без узгодження з боку Міністерства культури України є незаконним.

Претензії з боку Російської Федерації, яка тимчасово окупувала Крим, не мають під собою жодних правових та інституційних основ.

Згідно з рішенням міністерства, зберігання та оперативне управління музейними предметами виставки після повернення в Україну буде забезпечувати Національний музей історії України.

Зараз тривають переговори з музеєм Амстердамського університету "Аллард Пірсон" щодо юридичних умов повернення виставки в Київ.

Як відомо, у червні 2014 року роботу виставки золота скіфів, на яке претендує Росія, продовжили з політичних причин до вересня.

МЗС Росії і працівники кримських музеїв наполягали на поверненні експонатів на півострів, незважаючи на анексію Криму Росією.

У березні 2014 року МЗС України передало ноту своїм нідерландським колегам із проханням гарантувати повернення експонатів із кримських музеїв, які перебували на виставці "Крим: золото і таємниці Чорного моря" в Амстердамі, в Україну.

Виставка "Крим: золото і секрети Чорного моря" була відкрита в археологічному музеї Пірсона Амстердамського університету на початку лютого 2014 року.

Вона сформована з колекцій п'яти українських музеїв, один з яких знаходиться у Києві, чотири - у Криму (Керченський, Бахчисарайський, Херсонеський заповідники і Центральний музей Тавриди).

Там зібрані археологічні знахідки, серед більш 500 експонатів - артефакти зі скіфського золота, церемоніальний шолом, дорогоцінні камені, мечі, панцирі, домашнє начиння стародавніх греків і скіфів.

Нідерланди не визнають приєднання Криму до Росії, яке відбулося вже після відкриття виставки.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.