Спецпроект

В Мінську відкрили оновлений музей Великої вітчизняної. ФОТО

У Мінську відкрили оновлену експозицію Білоруського державного музею Великої вітчизняної війни.

На відкритті музею побувала Гістарычная праўда.

Старий Музей ВВВ вимагав "модернізації відповідно до сучасних музейних трендів", наголошують білоруські журналісти.

Над оновленим музеєм - червоний прапор

У перший день подивитися на музей прийшло дуже багато людей. Миттєво утворилися черги ...

Прейскурант. 1000 білоруських рублів = 1 грн

Попередня експозиція створювала враження, що це музей історії партизанського руху в окупованій нацистами Білоруській РСР - через сильний акцент, зроблений на "народних месниках".

 

У новому музейному комплексі партизанська складова хоч і значна, але все ж більш гармонійно вписана в загальний контекст.

1 вересня 1939 року...
...17 вересня 1939 року

Лише побіжно згадується про участь жителів Західної Білорусі в Вересневій кампанії 1939 року. Разом із тим тоді мундири Війська Польського на себе одягли 70 тисяч білорусів і багато з них загинули в ході запеклих боїв з нацистами, зазначає видання.

Зразок етикетки до експонату

Особливий інтерес викликає "розповідь" про життя в БРСР в 1940-1941 роках. Відвідувачам за допомогою інтерактивного меню пропонують подивитися унікальну архівну хроніку, що розповідає про життя в областях (в тому числі і новоприєднаних) радянської Білорусі:

 Натискаєш на карту - і на екрані хроніка, що розповідає про життя відповідного регіону

Видання наголошує, що хотілось б в оновленій експозиції побачити більше експонатів з 1920-30-х років, коли Західна Білорусь перебувала у складі польської держави.

У партизанській зброярні

"Так, це не радянська історія, але така доля нашої Білорусі, яка майже цілих 20 років була розділена між Другою Річчю Посполитою та СРСР, - зазначає "Гістарычная Праўда". - Але від цього історія Західної Білорусі та її жителів не перестала бути нашою, білоруською історією".

 Радянські мінометники

На думку, головним плюсом нового музею стали чудово зроблені діорами, що розповідають про різні етапи війни, і величезна кількість оригінальних зразків і копій військової техніки воєнних років.

Фігури союзників по антигітлерівській коаліції. Це американець, є ще француз і британець, поляка немає

Як відомо, на відкритті оновленого музею ВВВ в Мінську був присутній президент РФ Владімір Путін, який заявив, що учасники Другої світової війни в Білорусі воювали за єдність білорусів і росіян.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.