Спецпроект

Кличко переселить нинішних "майданівців" у заповідник

Київська міська державна адміністрація домовилася із мешканцями наметів на майдані Незалежності й вулиці Хрещатик про переселення на територію пам'ятки архітектури "Земельні укріплення цитаделі з бастіоном Київської фортеці" у Печерському районі.

Про це повідомив мер Києва, голова КМДА Віталій Кличко, пишуть Українські новини.

"Один із найбільших наметів розібрано, їм надано місце тимчасового розташування у фортеці, куди вони переїдуть разом з наметами", - сказав він.

Кличко зазначив, що мерія неодноразово зверталася до людей, які проживають на Майдані із пропозицією переїхати в інші будівлі з метою звільнення проїзної частини на вулиці Хрещатик, оскільки їх розміщення там перешкоджає нормальному транспортному руху в центрі столиці.

"Ніякого силового зачищення Майдану не передбачається, але заяви деяких людей з погрозою, що "ми спалимо мерію"... Ми не для того відновлювали будівлю, щоб потім чути такі погрози", - додав Кличко.

Він наголосив, що місту необхідно повертатися до нормального життя, а перестрілка в ніч на понеділок на майдані Незалежності не є стабілізуючим чинником для Києва.

Кличко заявляє про відсутність єдиного центру впливу на людей, які проживають у наметах на майдані Незалежності, через їх приналежність до різних формувань.

Раніше Кличко заявив про 1 тис. людей, які проживають у наметах на Майдані й Хрещатику.

Київська фортеця є одним із претендентів на звання "7 чудес України" в категорії "фортеці". Це найбільше земляне укріплення (XVIII-XIX сторіч) в Європі. Територія історико-археологічного музею займає 140 гектарів.

У червні 2014 року повідомлялося про продовження забудови території пам'ятки.

Напередодні футбольного чемпіонату Євро-2012 будівельники зруйнували частину історичного валу одного з укріплень фортеці - Косий Капонір - заради зведення інфраструктури біля НСК "Олімпійський".

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.