Спецпроект

У Дніпропетровську - виставка про сталеварів

В Дніпропетровському національному історичному музеї ім. Яворницького відкрилася виставка "Люди металу", приурочена до Дня працівника металургійної та гірничодобувної промисловості України.

Про це повідомляє Музейний простір.

Виставка створена Народним музеєм ПАТ "Дніпропетровський металургійний завод ім.Петровського".

Виставка розповість про історію одного з найстаріших металургійних підприємств України, яке було засноване Брянським акціонерним товариством і дало перший чавун в травні 1887 року.

До початку 1990-х рр. завод багато в чому був містоутворюючим для Дніпропетровська. Завдяки його діяльності були створені: міський водопровід і набережна, Брянська церква (нині — Будинок органної та камерної музики), метро, міські лікарні № 2 та 11 і багато інших установ і будов нашого міста.

Навіть історія футбольного клубу "Дніпро" бере свій початок від футбольної команди Брянського робітничого індустріального технікуму (1918 р.).

На виставці будуть представлені і матеріали Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д.І. Яворницького, де зберігається велика колекція з історії заводу.

Дивіться також: "Екскурсія Дніпропетровським історичним музеєм. ФОТО"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.