Архів СБУ відкрив доступ до документу, який в РФ досі засекречений

Галузевий державний архів Служби безпеки України виклав у вільний доступ документ КГБ 1937 року про діяльність японської агентури в СРСР.

Напередодні російський суд відмовив у доступі до документу, бо він є "державною таємницею", повідомили в ГДА СБУ.

14 липня 2014 р. Московський міський суд в закритому режимі виніс рішення про відмову в ознайомленні з документом "Закритий лист про терористичну, диверсійну та шпигунську діяльність японської агентури з числа харбінців" № 60268 від 20.09.1937 року, підписаним Народним комісаром внутрішніх справ СРСР – генеральним комісаром держбезпеки Миколою Єжовим.

Федеральна служба безпеки Російської Федерації відносить даний документ до державної таємниці.

Хоча б через суд російський історик Сергій Прудовський намагався добитися право ознайомитися із документом 77-річної давності, однак у Росії це виявилося неможливим.

Водночас в Україні доступ до матеріалів КГБ знову відкрито. Тож архівісти Архіву СБУ, прочитавши у Facebook судову тяганину історика, вирішили допомогти російському досліднику, і виклали даний документ у відкритий доступ.

Як розповів директор Архіву СБУ Ігор Кулик, у документі характеризується агентурна обстановка на Далекому Сході, аналізуються методи вербування агентів з числа білогвардійців японськими спецслужбами та описується підривна діяльність цієї агентури на території СРСР.

Також там містяться короткі характеристики білогвардійських організацій - "Далекосхідний військовий союз", "Всеросійська фашистська партія" та ін.

"Загалом інформація з документу має лише історичну цінність, тому в Україні доступ до нього не може бути обмеженим, - наголосив Кулик. - Ми вирішили допомогти російському історику, який добивався права на доступ через суд, і оприлюднили цей документ в Інтернеті", — розповідає Ігор Кулик.

На думку архівіста, Росія все ще вважає актуальними методи роботи КГБ і приховує від дослідників інформацію про такі організації, як наприклад, згадана у матеріалі "Всеросійська фашистська партія".

Ознайомитися із цим та іншими документами документами можна також в Інформаційно-довідковому залі Галузевого державного архіву Служби безпеки України: м. Київ, вул. Ірининська, 4. Телефон: (044) 255-82-24 (щодня з понеділка по п’ятницю з 14.00 до 17.00). Або в інтернеті через Eлектронний архів визвольного руху.

Нагадаємо, що цього року відновлено вільний доступ до розсекречених у 2008-2010 роках документів колишньої радянської спецслужби — ЧК-НКВД-КГБ, які зберігаються в Архіві СБУ.

Сталий доступ до цих матеріалів повинен бути гарантований кожному на виконання Законів України та Рекомендації № R (2000) 13 Комітету міністрів Ради Європи країнам-членам стосовно європейської політики доступу до архівів, яка як невід’ємну ознаку демократії передбачає обов’язкову можливість дізнатися об’єктивно про елементи своєї історії.

Для цього в Україні започатковується процес виведення історичних архівів з відання сучасних спецслужб. На думку ініціаторів процесу, такий крок буде однією з гарантій неповернення тоталітарних практик у роботі правоохоронних органів та спеціальних служб незалежної України.

Також: "Архів СБУ оприлюднив документи про сталінські репресії. СКАНИ"

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.