Спецпроект

У Рівному відкрили виставку про Першу світову війну

У Рівненському обласному краєзнавчому музеї відкрилася виставка "Перша світова війна у фотооб’єктиві", присвячена 100-річчю від початку бойових дій.

Про це повідомляє Музейний простір.

За словами рівненських музейників, виставку відкрито "в час складної міжнародної ситуації, неприхованої російської агресії проти України, з метою привернення уваги широкої громадськості до історичних подій сторічної давнини".

На виставці представлені матеріали з фондової збірки Рівненського обласного краєзнавчого музею.

Вона складається з двох розділів: 1 – копії фотографій  з журналів "Летопись войны 1914 -1915 гг." з різних країн, де відбувалися  бойові дії в цей період, 2 – копії фотографій з альбомів лікаря та медсестри загону Червоного Хреста Рівненського повітового земства, який діяв у смузі Південно-Західного фронту в 1915-1916 рр..

Фото з виставки

Загалом демонструється 84 фото: 1) зразки військової техніки Росії, Німеччини, Австрії, Бельгії, Франції, Англії; 2) епізоди боїв; 3) зруйновані населені пункти; 4) евакуація населення; 5) польові лазарети; 6) окопи. Є унікальний знімок: момент потоплення німецького крейсера "Блюхер".

У вітрині  - оригінали цих альбомів та два примірники журналів, фотолистівки періоду Першої світової війни. Експонується  також схема бойових дій 8-ї армії Південно-Західного фронту під командуванням генерала Брусилова  з 4 по 7 червня 1916 р.

 

За словами директора музею Олександра Булиги, виставка має "привернути увагу людей, які розв’язують війни".

Як відомо, 15 (28 за новим стилем) липня 1914 року австро-угорська артилерія обстріляла Бєлград – столицю Сербії. Ці дії поклали початок військовому  протистоянню, яке увійшло до історії як Перша світова війна.

Перша світова війна вважалася найбільшою за масштабами втрат і руйнувань в історії людства. Ця подія вплинула на хід світової історії, змінила життя сотень мільйонів людей.

Велику Війну розв’язали два воєнно-політичні блоки – Троїстий союз (Німеччина, Австро-Угорщина та Італія) з одного боку, і Антанта (Франція, Велика Британія та Росія) – з іншого. Війна велася за перерозподіл світу, за розширення економічних і політичних впливів, за нові ринки збуту.

За увесь період її тривалості у війну було втягнуто 33 держави з 59 існуючих на той час із населенням 1,5 млрд чол., що складало 87 % населення планети. На фронтах було вбито й померло від ран 10 млн чол., поранено і скалічено понад 20 млн, ще близько 10 млн померло від епідемій та голоду.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.