Плакат "Донецької республіки" - рімейк із нацистського. ФОТО

Так звана "Донецька народна республіка" виготовляє агітпродукцію, обробляючи у фотошопі передвиборчі плакати гітлерівської Націонал-соціалістичної робітничної партії Німеччини (НСДАП) 1930-х років. Змінюються тільки написи, естетика та ж.

Про це повідомляє rufabula.

Видання наводить скріншот із пабліка "Донецкая республика" вКонтакті.

Плакат "За вільний Донбас!" є відредагованим у фоторедакторі плакатом "Ми - пробуджені робітники!".

Це передвиборчий плакат нацистської партії НСДАП на виборах до рейхстагу 1932 року - передостанніх вільних парламентських виборах у Німеччині перед приходом нацистів до влади.

 

У 2011 році газета "Коммунист Крыма" надрукувала іронічний вірш "Ах, яка була держава", який прославляв Третій рейх. Але комуністи прибрали з вірша останні рядки і назвали його "Я хочу в СССР", при цьому весь націонал-соціалістичний пафос зберігся.

Дивіться також:

Гітлер вітає Сталіна в газеті "Правда". СКАНИ

Росія попросила світ не порівнювати СРСР і Третій рейх

Донецькі шахтарі спалили радянський і гітлерівський прапори. ВІДЕО

Фашизм повертається в Україну, цього разу зі Сходу

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.