ВИБИТУ БРУКІВКУ В ЦЕНТРІ КИЄВА ПРОПОНУЮТЬ МУЗЕЄФІКУВАТИ

Є гарне рішення, як Києву реконструювати розбиті під час вуличних боїв із "беркутом" бруковані тротуари і водночас зберегти пам'ять про Майдан-2014. Рішення просте і дієве, і майже нічого не коштує: класти плитку іншого кольору.

Таку пропозицію висловив директор "Молодого радіо" Станіслав Шумлянський.

За його словами, на Хрещатику комунальні служби поступово відновлюють тротуарну плитку, кладучи бруківку того ж кольору, щоб нова плитка зливалася зі старою.

Якщо ж місця, де плитку знімали під час революції, забрукувати контрастним кольором, вони відразу впадатимуть в око і демонструватимуть масштаб революційних подій у Києві.

"Збереження візуальної пам'яті про ті події - це найкращий пам'ятник Небесній Сотні, кращий, за будь-які спроектовані кимось монументи), - зазначив активіст. - Це і найкращий спосіб показати (без слів) ті події і іноземцям, і наступним поколінням".

Він запропонував київській громаді і музейної спільноти "достукатися" до київської влади і допомогти комунальникам зберегти пам'ять про Майдан-2014.

"Є сенс музеєфікувати УСЮ поверхню, з якої бруківка була знята, - наголосив Шумлянський. - Тоді буде видно місця, де точилися бої, тоді буде уявлення про масштаб події. Якщо ж зробити це на маленькому п'ятачку, якоїсь правильної форми, посередині Майдану - тоді краще не робити взагалі. Бо це буде муляж, а не правдива картинка подій".

Все за темою "Майдан"

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.