Російський історик: "Росія - спадкоємиця Орди"

Росія є спадкоємицею монголо-татарської Золотої Орди. Про це під час свого виступу перед студентами МДУ в ефірі російського телеканалу "Культура" заявив російський історик, професор, академік історико-філологічного відділення РАН Юрій Пивоваров.

Відеосюжет із фрагментами цього телеефіру опублікував у Facebook журналіст Олександр Пасховер, пише Обоз.

"Багато в чому сучасна Русь, московська, потім петербурзька, радянська і сьогоднішня, є ... спадкоємицею Золотої Орди, хоча і Київської Русі теж", - сказав академік.

Вчений мав на увазі устрій державного апарату, який виключає будь-яку "спробу" демократії.

"Це був неймовірний обсяг влади в однієї людини, - зазначив Пивоваров. - Монгольський тип влади, коли одна людина - все, а решта - ніщо".

За словами академіка, монгольський варіант влади заперечує будь-який договір, будь-яку співпрацю і згоду між двома сторонами. Монгольська влада - це виключно влада насильства", - сказав академік.

За його словами, російські царі охоче перейняли цю модель побудови державного апарату. Пивоваров зазначив, що, незважаючи на звільнення від монголо-татарського ярма, культура Орди пустила глибоке коріння в Московській державі.

"Ставка Орди була перенесена в Кремль", - наприкінці сюжету процитував історик слова філософа Георгія Федотова.

Також: "Донецькі правили, як веліла політична культура Степу"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.