Спецпроект

АНОНС: у Музеї Шевченка - виставка козаків мамаїв

В Національному музеї Тараса Шевченка (Київ) відкривається виставка "Мамай єднає Україну".

Про це повідомляє прес-служба музею.

В основі виставки – колекція робіт українських художників, що експонувалися під час щорічних історико-культурологічних фестивалів "Мамай-fest" та передані на постійне зберігання до музею історії Дніпродзержинська.

Джерело: ualit.org

Згодом роботи увійдуть в колекцію музею образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва "Козак Мамай", який заплановано відкрити на колишніх козацьких землях в районі Кам'янського (Дніпродзержинська).

Час і місце: середа, 20 серпня о 16:00. Київ, бульвар Шевченка, 12.

Організатори нагадують, що XX століття відкрило нову, модерну сторінку існування образу Козака Мамая у мистецтві, залишаючи незмінним символіку композиційної структурної будови народної картини.

 Джерело: dnpr.com.ua

Значну частину колекції складають твори "Клубу українських мистців" (Львів), подаровані художниками для майбутнього музею. "Львівські художники взяли на себе функції меценатів, щоб закласти основи музею "Козак Мамай" на колишніх Вольностях Запорозьких", - наголосили організатори.

 Джерело: Юрій Черешник

Своє бачення Мамая представили десятки художників - від "заслужених" класиків до молодих митців - із різних регіонів країни.

Інше за темою "Живопис"

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.