Науковці Латвії вивчатимуть архіви КГБ. Оцифрують особові справи

Наступного тижня відбудеться перше засідання комісії, яка розгляне можливість наукової оцінки так званих "мішків ЧК" - опечатаних після кінця Латвійської РСР архівів місцевого КГБ.

Про це повідомляє Delfi із посиланням на Latvijas Avīze.

Наразі йдеться тільки про підготовку до дослідження. Члени комісії обговорять принципи майбутньої роботи. 

У травні 2014 року сейм [парламент] постановив, що необхідно забезпечити наукову оцінку засекреченого архіву і встановити збиток, який завдала Латвії діяльність радянської спецслужби.

Оцінка архіву довірена міждисциплінарній урядовій комісії, за формування якої відповідає міністерство освіти.

Своїх представників у комісію можуть делегувати Національний історичний архів, факультет історії і філософії ЛУ, Інститут історії, Центр досліджень соціальної пам'яті, Інститут філософії й соціології, Національний музей історії, Музей окупації і Товариство дослідження окупації.

У складі комісії буде до 20 фахівців.

Як пояснив виданню представник Національного історичного архіву Айнар Бамбалс, значну частину документів КГБ [Комітету державної безпеки СРСР] через 20-30 років вже не можна буде прочитати. Вони заповнені хімічним олівцем і запису поступово зникають. Тому архів варто перевести в цифровий формат.

"Оцифровка" 15 тисяч справ працівників номенклатури могла б обійтися в 200 тисяч євро. Але це лише невелика частина всіх документів КГБ.

Комісія повинна завершити роботу до 17 червня 2018 року.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.