Спецпроект

Центральний архів-музей мистецтва покаже свої артефакти онлайн

Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України започатковує віртуальний проект "АРХІВажлива Справа", в якому презентуватиме артефакти, що зберігаються в установі.

Проект присвячено 23-ій річниці Незалежності України, повідомляється на FB-сторінці установи.

Всі охочі зможуть не тільки побачити електронні копії архівних документів, але й дізнатися, коли і яким чином ці артефакти потрапили до архіву-музею, які особисті й історичні колізії супроводжували їхню появу на світ.

Архівісти обіцяють щотижня вивішувати на сторінці Facebook автографи, ноти, живопис (включно з ексізами), листи, маловідомі фото та інші речі, пов'язані з мистецтвом України.

Наразі в Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтв зберігаються 1403 фонди (з них 1281 – особового походження), які налічують понад 300 тисяч справ, а також близько 200 тисяч друкованих видань та понад 17 тисяч музейних предметів.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.