У Сєвєродонецьку хочуть покарати Ляшка за поваленого Леніна

Відділ культури міського виконавчого комітету Сєвєродонецька Луганської області має намір звернутися до суду за фактом демонтажу пам'ятника Леніну.

Про це повідомляє ОстроВ.

За словами начальника відділу Ольги Лишик, матеріали за фактом знесення нардепом Олегом Ляшком пам'ятника Леніну передані в Комісію з охорони культурної спадщини.

Чиновник мотивувала це тим, що даний пам'ятник уключений до реєстру пам'яток культурної спадщини місцевого значення.

Тепер комісія має звернутися в прокуратуру для притягнення депутата до відповідальності за вандалізм.

Як відомо, 23 серпня 2014 року група осіб, очолюваних народним депутатом Олегом Ляшко, за допомогою тягача звалили з постаменту статую Леніна, встановлену на площі Радянській.

У липні мешканці Сєвєродонецька запропонували перейменувати Радянську площу на честь полковника Національної гвардії Олександра Радієвського, який загинув під час звільнення Лисичанська.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.