Історики пояснили президенту Чехії, хто такі бандерівці

Науковці та громадські читачі написали відкритого листа до президента Чехії Мілоша Земана з приводу його висловлювань про "лігво бандерівців на Майдані" та "громадянську війну в Україні".

Про це повідомляє Еспресо.tv.

Звернення підписали громадяни Чехії україністка Ленка Віхова, історик Давід Свобода, соціолог Яна Леонтієва, а також спеціаліст в області екстремістських рухів Антон Шеховцов, який проживає в Лондоні.

Наводимо кілька фрагментів звернення:

"Шановний пане президенте!

У зв’язку з тим, що Ви час від часу коментуєте події в Україні, посилаючись також на новітню історію України, ми, історики і україністи, хотіли би звернути Вашу увагу на кілька моментів, пов’язаних із цією проблематикою.

...Використовувати термін "бандерівці" по відношенню до будь-яких політичних або громадських рухів неможливо хоча б тому, що жодна з політичних партій або рухів не має у своїй назві цього терміну.

За винятком однієї організації, а саме "Тризуб ім. Степана Бандери", яку можна вважати націоналістичною або скоріше національно-консервативною організацією, проте вона не мала, принаймні до війни на сході України, жодного політичного впливу. Нагадуємо, що Дмитро Ярош, який є вихідцем із організації "Тризуб", набрав на останніх президентських виборах лише 0,7 % голосів виборців.

Термін "бандерівці" використовувала комуністична пропаганда після Другої світової війни в СРСР та ЧССР.

Подібним чином використовується цей термін і сьогодні – з метою дискредитувати саму ідею української незалежності, оскільки пропаганда вживає термін "бандерівці" по відношенню до всіх, хто не погоджувався і не погоджується з тим, аби Україна була васалом або сателітом Москви.

Щодо постаті Степана Бандери, якого Ви назвали масовим вбивцею, ми можемо зазначити наступне. Степан Бандера не міг бути масовим вбивцею, навіть якби й хотів, оскільки під час війни він знаходився у німецькому концентраційному таборі.

Намагання звести цю суперечливу постать до кількох легкозаймистих і провокаційних фраз, не беручи до уваги історичний контекст, свідчить про непрофесійність тих, хто так робить, незалежно від їхніх намірів.

У разі зацікавлення ми, історики і україністи, із радістю надамо консультації щодо даної проблематики. Віримо, що вони допоможуть подолати взаємні непорозуміння і оздоровлять чеську суспільну дискусію".

Нагадаємо, у виступі президента Чехії Мілоша Земана у Празі перед чеськими дипломатами виявилося чимало висловлювань, які ставлять під сумнів розуміння чиновником подій в Україні. Зокрема, він називає "громадянською війною" події на Донбасі.

Зимовий протест на Майдані в Києві він визначив як рух не лише продемократичних демонстрантів, але і як "лігво бандерівських сил".

Президент Чехії Мілош Земан відомий своїми різкими висловлюваннями. Також чеські ЗМІ останнім часом звинувачують його у надто тісних контактах із російськими держмонополіями.

Водночас, його повноваження в країні досить обмежені. Зокрема, у Європейській раді країну представляє не президент, а прем'єр.

Також: "Бандерівці по-чеськи. ФОТО, ВІДЕО"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.