У Росії створять 3D-моделі таборів ГУЛАГу на Колимі

Співробітники Державного музею історії ГУЛАГу з Москви, які їздили в експедицію на Колиму, планують створити на основі картографічних знімків занедбаних сталінських таборів їхні 3D-моделі.

Про це повідомляє Российская газета з посиланням на Магаданське регіональне управління Федеральної служби виконання покарань (ФСВП).

Більше тижня історики вивчали важкодоступні занедбані табори часів сталінських репресій біля селищ Ягідне, Ельген і Дебінь. Картографічна зйомка будівель була зроблена за допомогою дистанційно керованого вертольота.

 

"В ході експедиції співробітники музею збирали предмети табірного побуту для поповнення колекції, записували відеоінтерв'ю з колишніми в'язнями колимських таборів та їх родичами", - зазначили тюремники.

За словами представників ФСВП, своїми спогадами з істориками поділилися також "ветерани кримінально-виконавчої системи, яким в молодості довелося служити разом з колишніми співробітниками НКВД".

Історикам розповідали про знаменитих в'язнів ГУЛАГу, про випадки героїзму і мужності серед офіцерів НКВД та ув'язнених, тюремні легенди тих часів.

За словами директора музею Романа Романова, зараз дослідники працюють над проектом "Двері". Уже створено чотири експозиції, вхід у кожну з них відкривають справжні двері з історичних місць ув'язнення.

Наразі немає дверей для п'ятої експозиції, присвяченої колимським таборам. Її історики і планували здобути в ході експедиції до Магаданської області. Однак, прибувши в регіон, відмовилися виламувати двері, бо вирішили що це буде вандалізм.

Також: "ГУЛАГ хочуть зробити візитною карткою Росії"

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.