Хроніка дій окупантів у Криму стосовно кримських татар

Неурядова організація The National Minority Rights Monitoring Group оприлюднила перелік репресивних дій, здійснених окупаційною адміністрацією т.зв. "Республіки Крим" щодо представників корінного народу півострова.

3 березня - викрали Решата Аметова.
15 березня - знайдено труп Решата Аметова.
8 березня - підпал готелю, який належить кримським татарам.
17 березня - викрали Абу Юсуф.
31 березня - Абу Юсуф "видворили" з окупованого Криму.
20 березня - викрадений Нурі Сулейманов.
31 березня - побитий 16-літній підліток, котрий говорив по телефону кримськотатарською мовою.
9 квітня - вандалізм, пам'ятний камінь кримському балетмейстеру Акіму Джемілеву.
21 квітня - мілітаризовані російські орнанізації напали на будівлю Меджлісу кримськотатарського народу, щоб зняти український прапор.
26 квітня - прокурор Наталія Поклонська винесла попередження Благодійному Фонду "Крим".
22 квітня - меседжі про заборону виступів Мустафи Джемілева та Рефата Чубарова на ГТРК "Крим".
2 травня - представники російських служб не допустили Мустафу Джемілева в Крим, рейс направлено до Києва.
3 травня - Мустафі Джемілеву було заборонено повернутись до Криму.
4 травня - Поклонська зачитала Рефату Чубарову попередження про недопущення "екстремістської діяльності".
6 травня - російські мілітаристські бойовики побили члена Меджлісу Абдурамана Егіза.
13 травня - кримські суди прийняли на розгляд 55 справ по відношенню до 49 кримських татар, котрі приймали участь в подіях 3 травня, коли Мустафі Джемілеву було відмовлено у в"їзді до Криму.
16 травня - ФСБ провели обшук у керівника відділу зовнішніх зв'язків Меджлісу Алі Хамзіна.
16 травня - окупаційною владою Криму було заборонено проводити мирні зібрання до 6 червня, за 2 дні до 18 травня, пам"ятної дати для кримських татар.
13 червня - було кинуто пляшку з горючою сумішю в мечеть "Чукурча-джамі".
11 червня - заборона проведення мирних зібрань, у відповідь на подання Меджлісом повідомлення про наміри провести захід у парку Треньова.
24 червня - ФСБ провела обшук в будівлі медрессе.
4 липня - окупаційна влада Криму винесла рішення про заборону в'їзду Рефату Чубарову на територію Криму.
5 липня - окупанти не пропустили Рефата Чубарова, котрий повертався із засідання Меджлісу в Херсонській області через адміністративний кордон Автономної Республіки Крим.
22 липня - в кримськотатарському кафе "Мусафір" люди в масках влаштували обшук.
24 липня - головний редактор газети "Авдет" Шевкет Кайбуллаєв був викликаний на бесуд до ФСБ.
5 серпня - меседжі про заборону літератури.
19 серпня - кримским татарам було заборонено проводити траурний мітинг на честь Загальноєвропейського дня пам'яті жертв сталінізму та нацизму.
21 серпня - становлено поклонний хрест біля старого мусульманського кладовища.

Вересень: виселення Меджлісу з будівлі по вул. Шмідта у Сімферополі. Далі буде...

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.