Хроніка дій окупантів у Криму стосовно кримських татар

Неурядова організація The National Minority Rights Monitoring Group оприлюднила перелік репресивних дій, здійснених окупаційною адміністрацією т.зв. "Республіки Крим" щодо представників корінного народу півострова.

3 березня - викрали Решата Аметова.
15 березня - знайдено труп Решата Аметова.
8 березня - підпал готелю, який належить кримським татарам.
17 березня - викрали Абу Юсуф.
31 березня - Абу Юсуф "видворили" з окупованого Криму.
20 березня - викрадений Нурі Сулейманов.
31 березня - побитий 16-літній підліток, котрий говорив по телефону кримськотатарською мовою.
9 квітня - вандалізм, пам'ятний камінь кримському балетмейстеру Акіму Джемілеву.
21 квітня - мілітаризовані російські орнанізації напали на будівлю Меджлісу кримськотатарського народу, щоб зняти український прапор.
26 квітня - прокурор Наталія Поклонська винесла попередження Благодійному Фонду "Крим".
22 квітня - меседжі про заборону виступів Мустафи Джемілева та Рефата Чубарова на ГТРК "Крим".
2 травня - представники російських служб не допустили Мустафу Джемілева в Крим, рейс направлено до Києва.
3 травня - Мустафі Джемілеву було заборонено повернутись до Криму.
4 травня - Поклонська зачитала Рефату Чубарову попередження про недопущення "екстремістської діяльності".
6 травня - російські мілітаристські бойовики побили члена Меджлісу Абдурамана Егіза.
13 травня - кримські суди прийняли на розгляд 55 справ по відношенню до 49 кримських татар, котрі приймали участь в подіях 3 травня, коли Мустафі Джемілеву було відмовлено у в"їзді до Криму.
16 травня - ФСБ провели обшук у керівника відділу зовнішніх зв'язків Меджлісу Алі Хамзіна.
16 травня - окупаційною владою Криму було заборонено проводити мирні зібрання до 6 червня, за 2 дні до 18 травня, пам"ятної дати для кримських татар.
13 червня - було кинуто пляшку з горючою сумішю в мечеть "Чукурча-джамі".
11 червня - заборона проведення мирних зібрань, у відповідь на подання Меджлісом повідомлення про наміри провести захід у парку Треньова.
24 червня - ФСБ провела обшук в будівлі медрессе.
4 липня - окупаційна влада Криму винесла рішення про заборону в'їзду Рефату Чубарову на територію Криму.
5 липня - окупанти не пропустили Рефата Чубарова, котрий повертався із засідання Меджлісу в Херсонській області через адміністративний кордон Автономної Республіки Крим.
22 липня - в кримськотатарському кафе "Мусафір" люди в масках влаштували обшук.
24 липня - головний редактор газети "Авдет" Шевкет Кайбуллаєв був викликаний на бесуд до ФСБ.
5 серпня - меседжі про заборону літератури.
19 серпня - кримским татарам було заборонено проводити траурний мітинг на честь Загальноєвропейського дня пам'яті жертв сталінізму та нацизму.
21 серпня - становлено поклонний хрест біля старого мусульманського кладовища.

Вересень: виселення Меджлісу з будівлі по вул. Шмідта у Сімферополі. Далі буде...

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.