У Києві хочуть перейменувати 13 комуністичних назв вулиць. СПИСОК

Київська міська рада розпочала громадське обговорення перейменування деяких вулиць столиці, названих на честь діячів та подій радянського тоталітарного режиму.

Протягом 2005–2012 років Комісія з питань найменувань та пам’ятних знаків виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) проводила перейменування вулиць столиці, названих на честь подій та діячів, пов’язаних з організацією та здійсненням в Україні голодоморів, політичних репресій та інших злочинів.

Однак процедура перейменування не була завершена з різних причин. Український інститут національної пам’яті запропонував Київській міській раді повернутись до перейменування тих вулиць, процедуру щодо яких не завершили.

Комісія з питань найменувань та пам’ятних знаків Київради розглянула ініціативу УІНП, в результаті чого винесла на громадське обговорення  питання перейменування таких топонімів:

∙    бульвар Давидова у Дніпровському районі – на бульвар Віктора Некрасова,

∙    вулицю Криленка у Святошинському районі – на Олексія Береста,

∙    вулицю Крупської у Дарницькому районі – на Павла Чубинського,

∙    вулицю Ленінську у Святошинському районі – на Петра Дорошенка,

∙    вулицю Петра Запорожця у Деснянському районі – на Івана Миколайчука,

∙    вулицю Чапаєва у Шевченківському районі – на В’ячеслава Липинського,

∙    провулок Чеслава Бєлінського у Шевченківському районі – на Алли Горської,

∙    вулицю Академіка Шліхтера у Дніпровському районі – на Віфлеємську,

∙    вулицю Щорса у Печерському районі – на Євгена Коновальця,

∙    вулицю Юрія Коцюбинського у Шевченківському районі – на Володимира Винниченка,

∙    вулицю Максима Горького у Солом’янському районі (Жуляни) – на Анатолія Лупиноса,

∙    вулицю Максима Горького у Дарницькому районі (Бортничі) – на Кирила Осьмака,

∙    проспект 40-річчя Жовтня у Голосіївському районі – на Голосіївський.

"Неприпустимо, що у столиці досі є вулиці, названі іменами діячів, які боролись проти української державності, – вважає голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович. – Необхідно привести топоніміку до сучасних реалі життя українського суспільства, увічнити пам’ять про визначних осіб України і Києва".

За словами адвоката, юридичного консультанта Центру досліджень визвольного руху Сергія Рябенка, після перейменування мешканці вулиці не мають терміново змінювати документи. "Цим тільки лякають, користуючись необізнаністю звичайних людей у тонкощах українського законодавства. Документи, які засвідчують право власності громадян або юридичних осіб на квартири та інші об’єкти нерухомого майна, і так залишаються чинними. При здійсненні продажу або іншого відчуження такого нерухомого майна, ці документи будуть замінюватися за загальною процедурою.

Юрист наголошує - "Фактично, вся вартість перейменування – це кошти, витрачені на виготовлення нових табличок та дорожніх знаків з покажчиками. Але це можна зробити силами меценатів та волонтерів".

Нагадаємо, до 20 жовтня в Києві триває громадське обговорення щодо перейменування вулиці Інститутської на вулицю Героїв Небесної Сотні.

Проголосувати за проект рішення про перейменування або додати свою пропозицію можна за посиланням http://goo.gl/Iq0unY або за телефоном 1551.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.