На Тернопільщині відновлено пам’ятник крилатим гусарам

Польські реставратори відновили пам’ятний знак на честь перемоги крилатих гусарів над татарською ордою. Урочисте відкриття пам’ятника заплановане на 25 жовтня.

В селі Годові (Зборівський район, Тернопільська область) польські фахівці відновили пам’ятний знак на честь перемоги 400 крилатих гусарів і панцерних над татарською ордою чисельністю до 40 тисяч.

Урочисте відкриття пам’ятника заплановане на 25 жовтня. В рамках урочистостей готується також наукова конференція і відкритий круглий стіл за участю українських і польських військових істориків (з польської сторони очікується доктор Радослав Сікора, з української – кандидат історичних наук Олексій Сокирко), а також виступи історичних реконструкторів.  

Пам’ятник гусарам в селі Годові

11 червня 1694 року вояки Речі Посполитої під командуванням полковника Костянтина Загоровського (1667–1694) протягом шести годин відбивали наступ кримських татар на село Годів, яке було перетворено на фортецю з підручних матеріалів. Коли у захисників Годова закінчилися кулі, вони набивали мушкети і пістолети наконечниками татарських стріл. Після безуспішної облоги маленького села татари пішли геть.

Полковник Загоровський (котрий, між іншим, походив із волинської шляхти) був смертельно поранений і через три дні помер. На місці, де, за переказами, був поранений очільник оборони Годова, король Ян ІІІ Собєський (1629–1696) наказав спорудити пам’ятник, котрий чудом зберігся до наших днів.

Влітку цього року пам’ятник було відновлено групою реставраторів відділу збереження і реставрації витворів мистецтва Варшавської академії мистецтв під керівництвом професора Януша Смази. Збір коштів на реставрацію проводився фундацією "Мости" (Варшава).

Реставраційні роботи 

Реставраційні роботи були також профінансовані Міністерством культури і національної спадщини Республіки Польща. Допомогу в реалізації проекту надали також Посольство Польщі в Києві і польське Генеральне консульство в Луцьку.

Нині це єдиний в Україні пам’ятник крилатим гусарам.

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.