АНОНС: Три презентації про український визвольний рух на Книжковову Арсеналі

Про таємниці українського минулого з архівів КҐБ, українських повстанців ХХ століття, Степана Бандеру, Романа Шухевича та інших відомих і невідомих постатей українського визвольного руху розповідатимуть на Книжковому Арсеналі.

Історики Іван Патриляк, Володимир В'ятрович та Олеся Ісаюк презентують свої книги, видані завдяки співпраці Центру досліджень визвольного руху з видавництвом "Клуб сімейного дозвілля".

24 квітня (п'ятниця)

Презентація-перфоманс книги "Перемога або смерть!"

Іван Патриляк, доктор історичних наук, декан історичного факультету Київського національного університету ім. Т. Шевченка, презентує нове видання книги "Перемога або смерть. Український визвольний рух у 1939-1960-х рр.".

"Перемога або смерть!" - під цим гаслом із вірою в серці та зброєю в руках ще десятиліття після завершення Другої світової війни українці боролися проти тоталітарної машини СРСР. Якою була роль вояків УПА в Другій світовій війні і опісля, ким були повстанці, скільки їм було років і чого вони добивалися, і, врешті, чого досягнули - на ці та інші питання - у презентації відомого історика.

Час: 13:00

Місце: стенд "КСД".

 

25 квітня (субота)

"Історія як історії". Зустріч з Володимиром В'ятровичем

Зустріч "Історія як історії" з Головою Українського інституту національної пам'яті  Володимиром В'ятровичем,  автором книги "Історія України з грифом "Секретно"".

У книзі - 66 історій, 74 роки і набагато більше людей та ситуацій, котрі дивляться на читача зі світлин та архівних документів. Свого часу життя кожного з героїв опинилося під грифом "Секретно" стараннями, здавалося б, нездоланної спецслужби. Сьогодні історик Володимир В'ятрович, який на посаді директора Архіву Служби безпеки України розсекретив раніше таємні матеріали радянських "органів" від ЧК до КҐБ, розповідає про минуле України 1918-1991 років.

Час: 11:00

Місце: кінозал.

О 13:00 на стенді "КСД" - автограф-сесія з Володимиром В'ятровичем.

 

26 квітня (неділя)

Дискусія "Історія по-новому. Історичні постаті з циклу книг "Українці. Історія нескорених"

Олеся Ісаюк, співробітниця Центру досліджень визвольного руху, автор науково-популярної біографії  Романа Шухевича, та Іван Патриляк проведуть дискусію  "Історія по-новому. Історичні постаті з циклу книг "Українці. Історія нескорених". Модеруватиме дискусію Сергій Громенко (Український інститут національної пам'яті).

Історики розглянуть біографії Романа Шухевича і Степана Бандери та міфи, якими оповиті життя лідерів українського визвольного руху.

Крім цього в центрі уваги будуть нові підходи до популяризації історії. Як писати для широкої публіки, аби одночасно зберегти і академічну достовірність, і популярний виклад? Як уникнути перевантаження цифрами й фактами з одного боку та надмірного спрощення - з іншого?

Про це розкажуть Олеся Ісаюк та Іван Патриляк на успішних прикладах науково-популярного жанру історії: життєписах "Роман Шухевич" (авторка Олеся Ісаюк) і "Степан Бандера" (автор Микола Посівнич), виданих на початку цього року у видавництві "Клуб сімейного дозвілля" у співпраці з Центром досліджень визвольного руху.

Час: 11:00

Місце: зал "Хоку".

 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.