Відкриття українських архівів може бути переломним — президент польського Інституту нацпам'яті

Українські архіви НКВД та КГБ можуть стати вирішальними у декомунізації усього пострадянського простору.

"Відкриття українських архівів НКВД та КҐБ може стати переломним для істориків України, Польщі та навіть усього простору колишнього СРСР", – сказав президент польського Інституту національної пам’яті (ІНП) Лукаш Камінський, пише "Польське радіо".

Сьогодні набув чинності Закон України  "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", прийнятий в рамках "декомунізаційного пакету".

Згідно із законом, відкриваються архіви про злочини комунізму та масові порушення прав людини. Історичні матеріали будуть передані із відомчих архівів СБУ, МВС, СЗР до архіву Інституту національної пам’яті.  

На переконання польського історика, це буде найбільше відкриття документів радянського репресивного апарату за всю історію.

"Те, що до цього часу незначною мірою надавала Росія, те, що збереглося в архівах Балтійських країн, давало нам дуже загальне уявлення про те, як функціонували ці служби. Тепер ми маємо нагоду дізнатися про їхній механізм зсередини", – наголосив Камінський.

Президент польського Інституту національної пам’яті підкреслив, що в Україні є велика кількість документів, які до цього часу залишалися невідомими, тож "ефект [їх відкриття] може бути вирішальними не тільки для декомунізації України, але й для усього пострадянського простору, а можливо навіть і для самої Росії".

Як зазначав раніше Володимир В’ятрович, один із ініціаторів закону та голова Українського інституту національної пам’яті, "СБУ і МВД для перетворення у європейські структури мають позбутися спадщини радянських КҐБ і МВД, і архівами повинні займатися історики. Покладаючись на цей закон ми можемо почати нарешті роботу, яка дозволить зрозуміти скільки тих документів".

Закон розроблявся за участі громадськості в рамках програми Центру досліджень визвольного руху "Відкриті архіви" за підтримки Міжнародного фонду "Відродження".

Ініціатори переконані, що такий крок не лише допоможе глибше дізнатися про минуле країни, але й буде однією з гарантій неповернення тоталітарних практик у роботі правоохоронних органів та спеціальних служб незалежної України.

Нагадаємо, що минулого року відновлено вільний доступ до розсекречених у 2008—2010 роках документів колишньої радянської спецслужби — ЧК-НКВД-КҐБ, які зберігаються в Архіві СБУ.

Сталий доступ до цих матеріалів повинен бути гарантований кожному на виконання Законів України та Рекомендації № R (2000) 13 Комітету міністрів Ради Європи країнам-членам стосовно європейської політики доступу до архівів, яка як невід’ємну ознаку демократії передбачає обов’язкову можливість дізнатися об’єктивно про елементи своєї історії.

21 травня набув чинності пакет так званих декомунізаційних законів, серед яких —  Закон України "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", відповідно до якого запроваджується вільний доступ до архівів та передача їх з-під відомств силових органів до Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті (ГДА УІНП).

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.