АНОНС: Дослідник історії Східної Європи Тімоті Снайдер у Києві, Дніпропетровську й Харкові

23-26 червня американський історик, професор Єльського університету, автор історичного бестселера "Криваві землі" Тімоті Снайдер презентуватиме російський переклад його книги в Києві, Дніпропетровську й Харкові.

Книга "Криваві землі: Європа між Гітлером та Сталіним" Тімоті Снайдера присвячена трагічним сторінкам в історії Східної Європи: український Голодомор, сталінські масові екзекуції, депортації та вбивства поляків, навмисне морення голодом радянських військовополонених, Голокост, розстріли німцями цивільного населення в ході антипартизанських операцій, післявоєнні етнічні чистки...

Дві тоталітарні системи здійснювали однакові злочини в один і той же час, в одних і тих же місцях, сприяючи один одному і підбурюючи один одного.

"Криваві землі" отримали 9 перших премій у різних номінаціях, були названі "книгою року" за результатами дванадцяти літературних списків.

Книга миттєво стала світовим бестселером, пережила 29 видань на 26 мовах світу. Російською мовою публікується вперше.

Російське видання дослідження "Криваві землі: Європа між Гітлером і Сталіним" здійснене українським видавництвом "Дуліби" за спияння Посольства США в Україні.  

Метою нового видання є поширення інформації про два тоталітарних режими серед російськомовного  населення України та поза її межами. 

 
 
У Києві 23 червня 2015 р. (вівторок) автор матиме презентації:

Місце: Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років (вул. Лаврська, 24, головна експозиція)

Час: 11:30 - 13:00

Учасники: працівники музеїв, бібліотек, науковці, студенти та всі охочі за участі заступника міністра культури України Ігоря Ліхового.

Модерує: Марина Гримич.

Вхід вільний за умови попередньої реєстрації на електронну адресу admin@nmhpw.kiev.ua.

Місце: культурний центр "Американський дім" (вул. Пимоненка, 6)

Час: 15:00 - 16:30

Учасники: студенти, журналісти та любителі історії.

Вхід вільний за умови наявності паспорта або іншого офіційного документа, що засвідчує особу.

Зустріч у мережі "Фейсбук" тут.

Крім цього, Тімоті Снайдер презентує книгу в Дніпропетровську і Харкові:

24 червня, середа

Час: 12:00 - 15:00

Місце: Український інститут вивчення Голокосту "Ткума" (центр "Менора",  м. Дніпропетровськ, вул. Шолом-Алейхема, 4)

25 червня, четвер

Час: 17:30 - 19:00

Місце: Харківська державна наукова бібліотека імені В.Г. Короленка (м. Харків, пров. Короленка, 18)

26 червня, п'ятниця

Час: 15:00 - 17:30

Місце: Харківський національний університет імені В. Каразіна (м. Харків, пл. Свободи, 4, зал засідань Вченої ради)

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.