Всі книги з невідомими документами українських і польських спецслужб 30-40 років відтепер у вільному доступі в інтернеті

Архів Служби безпеки України оприлюднив електронні версії всіх книг видавничої серії "Польща та Україна в 30-40-х роках ХХ століття. Невідомі документи спеціальних служб" з документами про акцію "Вісла", польське підпілля, великий терор, Голодомор та інше.

Це наймасштабніший за кількістю опублікованих збірників архівних документів та найтриваліший проект на усьому пострадянському просторі.

Загалом у книгах використано 1070 документів з української сторони та 223 з польської. Усі книги є двомовними, при цьому в українській частині документи, які свого часу були підготовлені російською мовою, не перекладені зі збереженням орфографії, стилістики і лексики оригіналів.

Оприлюднено також англомовну версію тому про Голодомор – "Poland and Ukraine in the 1930’s – 1940’s. Unknown Documents from the Archives of the Secret Services. Holodomor" та окремий том "Poland and Ukraine in the 30’s-40’s of the XXth Century. Documents from Archives of Secret Services", до якого увійшли найцікавіші документи усіх попередніх томів.

Зараз збірник містить 8 томів:

1.     "Польське підпілля. 1939–1941. Львів, Коломия, Стрий, Злочів" (172 документи)

2.     "Переселення поляків та українців. 1944–1946" (191 док.)

3.     "Польське підпілля. 1939–1941. Від Волині до Покуття" (у 2-х частинах) (всього 88 док.)

4.     "Поляки і українці між двома тоталітарними системами. 1942–1945" (у 2-х частинах) (всього 194 док.)

5.     "Акція "Вісла". 1947" (92 док.)

6.     "Операція "Сейм". 1944–1946" (122 док.)

7.     "Голодомор в Україні. 1932–1933" (231 док.)

8.     "Великий терор: польська операція. 1937–1938" (у 2-х частинах) (всього – 203 док.)

Кожен з томів відкривається вступною статтею, яка характеризує стан розробки проблеми, наявні точки зору, аспекти, що потребують подальшої розробки, принципи добору документів і матеріалів для даного тому. За вступною статтею подається документальний масив. Зазвичай це недруковані раніше документи з польських і українських архівів. Усі томи мають відповідний довідковий апарат, коментарі, іменний і географічний покажчики.

 

"Співпраця між Архівом СБУ та польським Інститутом національної пам'яті і МВС Польщі є найбільшою міжнародною співпрацею на теренах всього колишнього СРСР, — переконаний директор Архіву СБУ Ігор Кулик. — Польська сторона найбільш зацікавлена в отриманні документів, які встановлюють долі поляків — жертв радянського тоталітарного режиму, особливо військовополонених періоду початку Другої світової війни. Україна проявляє особливий інтерес до документів, які проливають світло на процес розбудови і діяльності українського визвольного руху та його керівників".

Зараз спільна польсько-українська робоча група готує наступні три томи з серії, зокрема вихід 9-го тому планується до кінця цього року — "Ліквідація підпілля ОУН і УПА на території Закерзоння". Десятий том буде про очищення радянськими спецслужбами польських силовиків 1939-1941 роках, а 11-ий — про депортацію поляків із Західної України у 1939-1941 роках.

"Прийняття Закону про доступ до архівів дасть змогу ще активніше продовжити нашу співпрацю, — зазначив Кулик. — Від польських колег ми переймаємо європейський досвід збереження та праці з архівами радянських спецслужб та намагаємося разом вивчати непросту спільну історію двох сусідніх народів".

Видавнича серія "Польща та Україна в 30-40-х роках ХХ століття. Невідомі документи спеціальних служб" започаткована Службою безпеки України, Міністерством внутрішніх справ і адміністрації Польщі та Інститутом національної пам’яті ще у 1996 році у рамках двостороннього співробітництва між Україною та Республікою Польща.

Книги можна переглянути та завантажити на сайті СБУ за посиланням

Раніше повідомлялось, що Україна і Польща обмінялись 15 тисячами документів часів Другої світової війни.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.