ЛИСТУВАННЯ МАРКСА Й ЕНГЕЛЬСА ОЦИФРОВАНE І ДОСТУПНЕ ОНЛАЙН

Листування між філософами-економістами XIX сторіччя Карлом Марксом та Фрідріхом Енгельсом відтепер можна подивитися онлайн.

Про це повідомляє Міжнародний інститут соціальної історії.

Каталог оцифрованих оригінальних листів оприлюднено на сайті інституту. Доступ вільний і відкритий для всіх користувачів.

"Цей відомий архів... є одним із найбільш упливових писемних артефактів у світовій історії і досі відіграє значну роль в переосмисленні капіталізму, праці, економічних криз та революцій", - зазначають упорядники.

В інституті додають, що почерк Маркса є досить дрібним і нерозбірливим.

Листування Маркса та Енгельса зберігалося в Амстердамі з 1938 року. Оцифрування виявилося тривалою і копіткою роботою, результати якої будуть зберігатися в цифровому сховищі.

Нагадаємо, у червні 2013 року рукопис "Маніфесту комуністичної партії" (1848 рік) та перше видання "Капіталу" (1867) Карла Маркса потрапили до переліку світової документальної спадщини ЮНЕСКО.

Дивіться також:

Український марксизм. Короткий нарис

У Берліні хочуть прибрати пам'ятник Марксу та Енгельсу. ФОТО

Британська бібліотека оцифровує класичну літературу. СКАНИ

12 млн історичних зображень викладають онлайн. СКАНИ

На Сумщині відновили пам'ятник Марксу. ФОТО

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.