Карл Маркс потрапив у список Спадщини ЮНЕСКО. ФОТО

ЮНЕСКО доповнила список "Пам'яті світу" рукописами "Капіталу" і "Маніфесту комуністичної партії" Карла Маркса. До цього реєстру вносять пам'ятки світової документальної спадщини - і тепер Німеччина представлена там 17 документами.

Рішення про внесення нових документів до переліку "Пам'яті світу" ухвалили фахівці ЮНЕСКО на засіданні у Південній Кореї, повідомляє DW.de.

"Маніфест комуністичної партії" та перший том "Капіталу" Карла Маркса спільно запропонували на розгляд ЮНЕСКО Німеччина та Нідерланди. В обґрунтуванні сказано, що ці праці справили великий уплив на соціальні рухи в усьому світі від часу їх написання.

 Розворот першого видання "Капіталу" (1867)

Перелік ЮНЕСКО поповнися ще трьома німецькими пам'ятками. Це знаменитий небесний диск із німецького міста Небра, який фахівці називають найбільш раннім із досі відомих зображень зоряного неба. Диску понад 3600 років.

 Рукопис "Маніфесту..." (1848)

Також до списку увішла книга аптекарських рецептів із бенедиктинського монастиря міста Лорш, датована 795 роком. Вона вважається найстарішим медичним збірником німецького походження.

Ще одна документальна пам'ятка - Золота Булла, ухвалена 1356 року в німецькому Нюрнберзі. Це найважливіший законодавчий документ Священної Римської імперії на німецькій території. Цю заявку німці підготували спільно з австрійськими колегами.

 Небесний диск із Небри - карта зоряного неба Бронзової доби

Програма ЮНЕСКО "Пам'ять світу" для захисту світової документальної спадщини існує з 1992 року. До переліку документів, які охороняються, внесено 299 пам'яток із усіх регіонів світу. Німеччина представлена у списку із 17 артефактами, серед яких, зокрема, Біблія Гутенберга, "Дев'ята симфонія" Бетховена та "Пісня про Нібелунгів".

Україна приєдналася до цієї програми ЮНЕСКО рік тому - тож її внесок наразі скромний. У 2005 році Україна передала ЮНЕСКО в рамках програми "Пам'ять світу" зібрання фонографічних записів єврейського музичного фольклору 1912-1947 років. Також Україна згадується у зв'язку з архівами Радзівіллів.

Як відомо, учора на тому ж засіданні ЮНЕСКО було прийнято рішення все ж таки не виключати Національні заповідники "Софія Київська" і "Києво-Печерська Лавра" з реєстру ЮНЕСКО. Раніше українським пам'яткам загрожувало виключення зі списку у зв'язку із забудовою буферних зон.

У січні 2012 року ЮНЕСКО виключила віденські бали з реєстру Світової спадщини через участь в одному з них неонацистів.

В листопаді 2010 року до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО потрапила французька кулінарія.

В перелік Світової спадщини ЮНЕСКО входять видатні культурні і природні цінності, що становлять надбання всього людства.

Україна представлена у списку Світової спадщини ЮНЕСКО шістьма об'єктами: собором Святої Софії і Києво-Печерською лаврою в Києві, історичним центром Львова, будівлею Чернівецького університету, буковими пралісами Карпат і геодезичною дугою Струве.

У липні 2012 року на сесії комітету ЮНЕСКО було відмовлено у включенні Андріївської та Кирилівської церков у Києві у список пам'яток Світової спадщини.

Дивіться також:

Короткий нарис українського марксизму

У Берліні хочуть прибрати пам'ятник Марксу та Енгельсу. ФОТО

На Сумщині відновили пам'ятник Марксу. ФОТО

У Харкові перейменували площу Карла Маркса

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.