Карл Маркс потрапив у список Спадщини ЮНЕСКО. ФОТО

ЮНЕСКО доповнила список "Пам'яті світу" рукописами "Капіталу" і "Маніфесту комуністичної партії" Карла Маркса. До цього реєстру вносять пам'ятки світової документальної спадщини - і тепер Німеччина представлена там 17 документами.

Рішення про внесення нових документів до переліку "Пам'яті світу" ухвалили фахівці ЮНЕСКО на засіданні у Південній Кореї, повідомляє DW.de.

"Маніфест комуністичної партії" та перший том "Капіталу" Карла Маркса спільно запропонували на розгляд ЮНЕСКО Німеччина та Нідерланди. В обґрунтуванні сказано, що ці праці справили великий уплив на соціальні рухи в усьому світі від часу їх написання.

 Розворот першого видання "Капіталу" (1867)

Перелік ЮНЕСКО поповнися ще трьома німецькими пам'ятками. Це знаменитий небесний диск із німецького міста Небра, який фахівці називають найбільш раннім із досі відомих зображень зоряного неба. Диску понад 3600 років.

 Рукопис "Маніфесту..." (1848)

Також до списку увішла книга аптекарських рецептів із бенедиктинського монастиря міста Лорш, датована 795 роком. Вона вважається найстарішим медичним збірником німецького походження.

Ще одна документальна пам'ятка - Золота Булла, ухвалена 1356 року в німецькому Нюрнберзі. Це найважливіший законодавчий документ Священної Римської імперії на німецькій території. Цю заявку німці підготували спільно з австрійськими колегами.

 Небесний диск із Небри - карта зоряного неба Бронзової доби

Програма ЮНЕСКО "Пам'ять світу" для захисту світової документальної спадщини існує з 1992 року. До переліку документів, які охороняються, внесено 299 пам'яток із усіх регіонів світу. Німеччина представлена у списку із 17 артефактами, серед яких, зокрема, Біблія Гутенберга, "Дев'ята симфонія" Бетховена та "Пісня про Нібелунгів".

Україна приєдналася до цієї програми ЮНЕСКО рік тому - тож її внесок наразі скромний. У 2005 році Україна передала ЮНЕСКО в рамках програми "Пам'ять світу" зібрання фонографічних записів єврейського музичного фольклору 1912-1947 років. Також Україна згадується у зв'язку з архівами Радзівіллів.

Як відомо, учора на тому ж засіданні ЮНЕСКО було прийнято рішення все ж таки не виключати Національні заповідники "Софія Київська" і "Києво-Печерська Лавра" з реєстру ЮНЕСКО. Раніше українським пам'яткам загрожувало виключення зі списку у зв'язку із забудовою буферних зон.

У січні 2012 року ЮНЕСКО виключила віденські бали з реєстру Світової спадщини через участь в одному з них неонацистів.

В листопаді 2010 року до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО потрапила французька кулінарія.

В перелік Світової спадщини ЮНЕСКО входять видатні культурні і природні цінності, що становлять надбання всього людства.

Україна представлена у списку Світової спадщини ЮНЕСКО шістьма об'єктами: собором Святої Софії і Києво-Печерською лаврою в Києві, історичним центром Львова, будівлею Чернівецького університету, буковими пралісами Карпат і геодезичною дугою Струве.

У липні 2012 року на сесії комітету ЮНЕСКО було відмовлено у включенні Андріївської та Кирилівської церков у Києві у список пам'яток Світової спадщини.

Дивіться також:

Короткий нарис українського марксизму

У Берліні хочуть прибрати пам'ятник Марксу та Енгельсу. ФОТО

На Сумщині відновили пам'ятник Марксу. ФОТО

У Харкові перейменували площу Карла Маркса

Історіографія проблеми датування міста Одеса

Історія Південної України багата і різноманітна. Вивчаючи наукові напрацювання дослідників краю можна легко прослідкувати, що сучасні міста та села мають давню та тривалу історію становлення, розвитку та розквіту. Проте наприкінці XVIII століття, коли ці землі ввійшли до складу Російської імперії, їхня історія почала змінюватись на догоду імперським інтересам. Так зникла або викривилась історія не одного населеного пункту. Не є виключенням і “Південна Пальміра” - Одеса.

Олександр Шульгин - об'єкт "Дипломат"

Він був одним із тих, хто з моменту проголошення Української Народної Республіки і упродовж усіх міжвоєнних років чи не найбільше зробив для визнання України як незалежної держави, формування української зовнішньої політики, відстоювання українських інтересів у світі і розвитку міжнародного співробітництва. За його активною діяльністю пильно стежили органи ДПУ–НКВС СРСР і навіть мали намір завербувати

«Віроломства» Гітлера не було. Сталін все знав, але нічого не робив

Пакт Молотова-Ріббентропа, чи якщо бути відвертими Сталіна і Гітлера про ненапад та розподіл сфер впливу у Європі був бомбою сповільненої дії. Хоча шлюбний «медовий місяць» між двома диктаторами і тривав два роки, було зрозуміло, що так довго бути не може, хтось один таки піде війною на іншого. І ось коли на цю бомбу вже був закладений часовий механізм і радянські розвідники спостерігали та доповідали про місяці, тижні й дні, що залишились до початку війни, Сталін нічого не робив. Чому так сталось і чому народився один із найпопулярніших радянсько-російських міфів про «віроломний» напад Третього Райху, спробуємо розібратись у пропонованому матеріалі

Українська культура у листівках і платівках діаспори

Українська листівка як засіб комунікації в українській повоєнній діаспорі представляє не тільки унікальне мистецьке явище, а як на мене, і мовну, лінгвістичну цінність. У час повоєнного тоталітаризму поштівки та музичні диски з українською музикою перетворилися на засіб підтримки рідних та близьких, як на поселеннях так і в Україні.