АНОНС: У Києві відкривається виставка про Василя Стуса

У Музеї шістдесятництва відкривається виставка "Я з вами", присвячена 30-м роковинам українського поета-шістдесятника Василя Стуса

Василь Стус - український поет, перекладач, прозаїк, літературознавець,правозахисник. Один із найактивніших представників українського культурного руху шістдесятників.

За життя поета в радянських видавництвах не вийшло жодної його збірки, проте були численні публікації за кордоном – "Зимові дерева" у Брюсселі, у періодичній пресі, у видавництвах "Сучасність" і "Смолоскип". 

Твори Василя Стуса були перекладені англійською і німецькою мовами.

Наприкінці 1984 р. у Торонто було створено Міжнародний комітет за надання Василеві Стусові Нобелівської премії.  Протягом 1985-го року Надія Світлична підготувала до друку збірку табірних поезій Василя Стуса "Палімпсести", яка була опублікована у видавництві "Сучасність" 1986 року.

У 1989-1992 роках знято фільм "Просвітлої дороги свічка чорна" (режисер С.Чернілевський).

26 листопада 2005 року Указом Президента України В.Ющенка Василю Стусу присвоєне звання "Герой України".

В експозиції представлені фотографії поета, автографи його поезій, перші публікації, машинопис з власноручними правками його літературознавчої праці "Феномен доби (Сходження на Голгофу слави)", присвяченої творчості П.Тичини, вибрані листи з ув’язнення, численні документи української діаспори на захист поета та публікації у закордонній пресі. Виставку доповнено художніми творами, присвяченими Василю Стусу (художники В.Франчук, Г.Севрук).

Урочиста презентація виставки: четвер, 3 вересня 2015 року, о 18:00

Адреса: Музей шістдесятництва, вул. О.Гончара,33, вхід вільний

У презентації виставки візьмуть участь табірний побратим поета Василь Овсієнко, режисер Станіслав Чернілевський – автор кінострічки "Просвітлої дороги свічка чорна", співак Тарас Компаніченко з гуртом "Хорея козацька" та інші.

Статті про Василя Стуса:

Серце, самогубство чи вбивство?

Різдво Василя Стуса

Чи вбивав адвокат Медведчук поета Стуса?

Стус і Нобель. Демістифікація міфу

Семен Глузман: "Стус не мог быть фальшивым"

Василь Стус: "Я захоплений польськими звитяжцями духу і шкодую, що я не поляк"

Паруйр Айрікян: "Василь і Славко супроводжують мене все життя"

Ті, що розпинали Стуса...

Повернення додому. Василь Стус, Юрій Литвин, Олекса Тихий

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.