Суд відібрав у компанії Warner права на пісню "Happy Birthday to You"

Компанія Warner/Chappell не має авторських прав на популярну у світі пісню "Happy Birthday to You".

Відповідне рішення виніс окружний суддя Джордж Г. Кінґ, повідомляє History.

"Пісня існує вже 120 років, але потрапила до заголовків завдяки найбільш відстежуваній юридичній битві - зазначає видання. - Суд повернув пісню у громадське володіння".

Суддя ухвалив, що придбані компанією права дійсні тільки щодо певних аранжувань, але недійсні щодо самої пісні.

Мелодію пісні склали сестри Мілдред і Патті Гілл зі штату Кентуккі в 1893 році. Їхня версія називалася "Доброго ранку всім" (Good Morning to All). Сестри передали права на мелодію і її аранжування на піаніно компанії Summy Co., яка й опублікувала пісню у збірнику "Співані оповіді для дитячого садка" (Song Stories for the Kindergarten).

 

У 1935 році Summy Co. зареєструвала авторські права на версію "Доброго ранку всім" зі словами Happy Birthday to You.

У 1988 році Warner/Chappell викупила ці права у правонаступника Summy, заплативши за ліцензію $25 млн.

На цій ліцензії компанія Warner/Chappell заробляла близько $2 млн на рік, отримуючи роялті щоразу, коли хтось використовував пісню в кіно, рекламі або будь-якому іншому публічному продукті.

Справу проти компанії було відкрито в 2013 році за скаргою Дженніфер Нельсон - автора документального фільму про одну з найвідоміших пісень у світі. За використання композиції Warner зажадала від режисерки $1,5 тисяч.

Процес привернув загальну увагу, ставши прикладом того, як приватна корпорація отримує контроль над спільним для багатьох людей культурним артефактом. "Зазвичай люди просто вражаються: "Як хтось узагалі може заявляте виключне право на таку пісню?!" - прокоментував ситуацію один із юристів позивача.

Інші матеріали за темами Музика та Право

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.