У Києві презентували виставку "Українська Друга світова"

У центрі Києва, перед Міською держадміністрацією, Український інститут національної пам’яті за участі Центру досліджень визвольного руху відкрили фотодокументальну виставку “Українська Друга світова”.

Виставка вперше представляє український вимір Другої світової війни. Від 1 вересня 1939 р., коли українці у складі Війська Польського стали до бою з гітлерівськими агресорами, до останніх пострілів на Далекому Сході – у війні з Японією.

У центрі уваги експозиції – передусім Україна й роль українців у світовій війні. І найголовніше: внесок українського народу в перемогу над нацизмом. На всіх фронтах: від Атлантики до Тихого океану.

Фото: Вікторія Скуба 

"Сьогодні, 29 вересня, згадуємо трагедію Бабиного Яру, одного зі страшних символів Другої світової війни. Вчора, 28 вересня, дата, коли було підписано Договір про дружбу, який встановив лінію розмежування між двома тоталітарними режимами, комуністичним і нацистським.

Якщо звернутися до завтрашньої дати — то теж можна знайти, якусь подію, пов’язану з історією Другої світової війни, і післязавтрашньої, і наступних. Тому що Україна опинилася в епіцентрі тої страшної завірюхи. Cтрашні втрати, яких українці зазнали в тій війні, стали можливими через те, що ми тоді не мали своєї держави.

Фото: Вікторія Скуба 

Українці воювали практично в усіх арміях, які перебували на наших землях під час Другої світової війни. Говоримо про цю війну, бо цього року 70-річчя її завершення.

А ще — тому що Україна зараз перебуває в іншій війні, яка палає на сході. У цій війні, яку веде Україна проти Росії, активно використовуються міфи, стереотипи та різноманітна брехня, пов’язані з Другою світовою війною. Відсутність у українців знань про те, якою насправді була та війна, дає російській пропаганді можливості для маніпуляцій", - сказав на відкритті Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

 Володимир В'ятрович відкриває виставку. Фото: Вікторія Скуба 

Виставку відкрили 29 вересня о 14:00 на площі перед КМДА (Хрещатик, 36) за участі Голови Українського інституту національної пам’яті, співавтора виставки Володимира В’ятровича, істориків-авторів виставки Сергія Громенка, Максима Майорова, Василя Павлова, Вікторії Яременко (Український інститут національної пам’яті) та Ігоря Бігуна (Центр досліджень визвольного руху), картограф Дмитро Вортман.

Для присутніх на відкритті провели екскурсію експозицією.

Виставку можна оглянути щодня до 6 жовтня 2015 р.

Після експонування в Києві виставку буде перевезено до Одеси, потім — до Черкас, далі — на Донеччину.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.