Найбільша бібліотека Росії знищила частину каталогу, не оцифрувавши

Працівники Російської державної бібліотеки (Москва, РФ) знищили частину паперових каталогів, не оцифрувавши їх.

Про це для "Коммерсант" повідомив російський історик Сєрґєй Іванов.

Він зазначив, що зникли дані зведеного каталогу іноземних видань 1940-80 років.

"Не запитавши думки читачів, нікому нічого не повідомивши, керівництво РДБ фізично знищило зведений каталог, не знявши з нього копії", - заявив історик.

За словами історика, бібліотекарі довго не хотіли підтверджувати йому цей факт, бо боялися звільнення з роботи.

Зведений каталог допомагав знайти потрібну книгу в іншій бібліотеці, якщо його не було в РДБ, наголосив історик, і саме тому цей каталог був таким важливим, не згірш абеткового чи тематичного.

"Люди, що учинили таке з каталогом, категорично профнепридатні: їм платять зарплату, щоб вони зберігали інформацію, а вони її знищують навіть без фіксації", - обурився Іванов.

За його словами, бібліографи головної бібліотеки Росії своїми руками знищують те, що, власне, і робило її головною: "Тут можна тільки розвести руками: тут немає нічого, крім чиновницької недолугості".

У розділі "Карткові каталоги" на сайті РДБ зазначено: дані заходи "відповідають сучасним світовим тенденціям розвитку національних бібліотек, де на місці карткових каталогів створюється комфортна читацька зона для самоосвіти та відпочинку".

Інше за темою "Бібліотеки"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.