До Дня захисника України - лекція про зародження армії у XX столітті

8 жовтня 2015 року в Національному музеї історії України відбудеться лекція на тему: "Історія українського війська у 1900–1920-тих роках"

За словами організаторів заходу, незалежність, яку отримала Україна, – це, безперечно, дар від Бога, але водночас це і результат самовідданої наполегливої боротьби багатьох поколінь за волю своєї країни.

Українці не повірили облудним гаслам чужинців, а залишилися вірними споконвічним традиціям захисників волі, незалежності й, не шкодуючи життя, боролися за те, аби наша Батьківщина посіла гідне місце серед народів світу.

В умовах сучасної агресії Російської Федерації на сході України та окупації Криму ми маємо пам’ятати про мужність наших захисників і ту дорогу ціну, яку вони заплатили і нині платять, віддаючи свої життя, за незалежність. 

 

Напередодні Дня захисника України, який вперше відзначатиметься 14 жовтня цього року, старший науковий співробітник методичного відділу Національного музею історії України Аліна Коваль прочитає лекцію про історію зародження українського війська на почтаку ХХ століття.

У лекції будуть порушені питання:

- формування української армії у складі Австрійської та Російської імперій;
- діяльності українців в арміях країн Східної Європи;
- створення Центральної Ради та її впливу на формування українського війська.

Лекція "Історія українського війська у 1900–1920-тих роках"

8 жовтня (четвер), 16:00

Місце: Національноий музей історії України (м. Київ, вул. Володимирська, 2)

Вхід вільний

Cторінка події у "Фейсбуці" - тут.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.