Музей історії Польщі оголосив про стипендії в 1000 євро для іноземців

Розпочато набір заявок на IX конкурс з отримання стипендії Музею історії Польщі.

Про це повідомляє українське видання в Польщі "Наш вибір".

Отримати стипендію можуть усі іноземці, які займаються або хочуть займатись історією Польщі, йдеться в повідомленні.

У конкурсі можуть брати участь проекти освітнього, популяризаторського або дослідницького характеру. Роботи оцінюватиме професійне журі, до складу якого входитимуть видатні польські історики.

Стипендію може бути призначено на період від 1 до 3 місяців, по 1 тисячі євро щомісяця.

Створені під час стипендійного періоду матеріали будуть опубліковані згідно відкритої ліцензії Creative Commons (угода щодо авторських прав, яка сприяє вільному і безкоштовному обігу контенту). Таким чином музей прагне забезпечити безкоштовний та широкий доступ до результатів роботи.

Заявки на участь приймаються до 20 листопада 2015 року.

Усі технічні деталі – терміни, контакти – можна знайти на сторінці stypendia.muzhp.pl.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.