В архіві Молдови знайшли cотні розпачливих звернень до Сталіна. ВІДЕО

В Національному архіві Молдови знайшли сотні зневірених листів, написаних мешканцями радянської Молдавії диктатору Йосипу Сталіну у 1940-1950-х роках.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

Виснажені голодом та депортаціями, безліч молдавських родин звертались до Сталіна по допомогу.

Вони шукали у тодішнього лідера СРСР порятунку від репресій, нестерпних податків та голоду, але їхні зневірені листи залишались без відповіді, накопичуючись в архівах сталінських спецслужб.

Тодішня школярка Ольга Чеконі зі шкільних уроків знала, що Сталін "піклується про дітей СРСР" і подарував їм "щасливе майбутнє".

"Я вірила у нього більше, ніж у власних батьків, - розповідає пані Ольга, - [Тільки значно пізніше] я зрозуміла, що він не був другом молдован. А був їм великим ворогом, з великої літери "В".

Листа маленької Ольги Чеконі знайшла у державному архіві історик Маріанна Царанул. Це було одне з 300 звернень до Сталіна, знайдених науковцем за два роки досліджень.

"Сталін не прочитав жодного з надісланих йому листів, - зазначила Царанул. - Близько 80% людей, які написали ці листи, відправили до Сибіру тоді ж чи пізніше".

Читайте інші матеріали за темою "Листи"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.