ПРИХИЛЬНИКІВ УПА ВПЕРШЕ СТАЛО БІЛЬШЕ, НІЖ ПРОТИВНИКІВ

Вперше за роки досліджень кількість прихильників визнання Української повстанської армії (УПА) та Організації українських націоналістів (ОУН) борцями за незалежність України перевищила кількість противників.

Про це повідомляє соціологічна група "Рейтинг" з посиланням на результати свого дослідження.

Згідно з ним, 41% українців підтримують ідею такого визнання, 38% опитаних – ні.

Ще 21% не визначились з цього питання.

Протягом 2014-2015 років кількість прихильників визнання ОУН-УПА зросла з 27% до 41%, натомість противників цієї ідеї істотно поменшало – з 52 до 38%, зазначає група.

Ідею визнати ОУН та УПА учасниками боротьби за незалежність України найбільше підтримують на Заході (76%), а найменше на Півдні (27%) і Сході (23%).

Чим молодші респонденти, чим вищий рівень освіти і доходів, тим більше вони підтримують цю ідею. Також відносно більше підтримки серед чоловіків та україномовних респондентів.

Дослідження проводилося 1-6 жовтня, було опитано 1800 респондентів, старших 18 років методом особистого інтерв'ю.

Помилка репрезентативності становить не більше 2,4%.

Інші матеріали за темами "УПА" та "Соціологія"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.