Найбільший музей України оголосив у День Захисника вільний вхід. РОЗКЛАД

14 жовтня Національний музей історії України у Другій світовій війні проводить день відкритих дверей.

З нагоди Дня захисника України Національний музей історії України у Другій світовій війні підготував програму дискусій, фільмових показів і зустрічей із свідками історії, повідомляє офіційний сайт музею.

-       11:00 – 13:00 – Зустріч із бійцями АТО, журналістами й операторами програми "ТСН" телеканалу 1+1, котрі створювали телевізійні сюжети про воїнів у найгарячіших точках зони проведення АТО. Презентація переданих ними матеріалів до Музею

-       13:00 – 14:00 – Демонстрація документального фільму "Хроніка Української повстанської армії 1942-1945", Ч.1, режисер Тарас Химич (кінозал)

-       13:00 – 14:00 – Музейна розповідь: "Солдат, генерал, дипломат", присвячена Герою України генералу Кузьмі Дерев’янку, представникові радянського Верховного Головнокомандування при штабі союзних військ на Далекому Сході, що підписав Акт капітуляції Японії 2 вересня 1945 р. (музейна вітальня)

-       14:00 – 16:00 – Зустріч із бійцями АТО та родинами загиблих побратимів. Презентація нових матеріалів виставкового проекту "Родинна пам'ять про війну: Збережено" (увідний зал)

-       16:00 – 17:00 – Демонстрація документального фільму "Хроніка Української повстанської армії 1942-1945", Ч.2, режисер Тарас Химич (кінозал)

-       16:00 – 17:00 – Музейна розповідь: "Командарм", присвячена двічі Герою Радянського Союзу генерал-полковнику Андрію Кравченку (музейна вітальня)

 

Серед матеріалів проекту "Родинна пам’ять про війну: Збережено" речі дев’яти бійців загону спеціального призначення 3-го окремого полку спеціального призначення (м.Кіровоград), яких поєднав останній в їхньому житті бій під Ізвариним 15 липня 2015 року. З-поміж них – підполковник Юрій Коваленко, удостоєний звання Героя України посмертно.

Героєм виставки є також командир танка старший сержант Леонід Сухацький, який за життя став справжньою легендою. Вороги називали його танк "чорна смерть", оскільки лише за 2 місяці оборони Маріуполя на бойовому рахунку командира було 3 ворожі танки. 22 лютого він загинув під Маріуполем.

Доповнять експозицію речі бійців 11-го окремого мотопіхотного батальйону територіальної оброни "Київська Русь" Олександра Сидоренка та Віктора Гуменюка. Обидва – учасники боїв у районі гори Карачун, Дебальцевого та Опитного. Віктор загинув від кулі снайпера, намагаючись врятувати пораненого товариша. Його тіло доставив до рідної домівки земляк та побратим Олександр Сидоренко, який загинув 2 тижні по тому.

Під час зустрічі до Музею заплановано передачу артефактів із зони проведення АТО на Сході України, а також особистих речей Героя України старшого лейтенанта Івана Зубкова його родиною. 

Відвідання експозиції Музею та запропонованих заходів – безкоштовне. Проведення індивідуальних екскурсій та підйомів  на скульптуру Батьківщина-Мати, інші послуги – на платній основі.

Місце:  головна експозиція Національного музею історії України у Другій світовій війні, Київ, вулиця Лаврська 27.

сг

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.