У Харкові - міжнародна конференція про декомунізацію

16-17 жовтня 2015 року Український Центр розвитку музейної справи (Київ) спільно з Харківським літературним музеєм проводять у Харкові міжнародну науково-практичну конференцію, присвячену декомунізації.

Про це повідомляє "Музейний простір".

Історики, музейні працівники, освітяни з України, Німеччини, Польщі, Франції, Естонії обговорять, як утілити "декомунізаційний пакет реформ".

щоби нова символіка публічного простору демонструвала толерантну суспільну угоду, а не поглиблювала світоглядні протистояння;

Також говоритимуть про те, як показувати в музеях "незручну історію"; і що сьогодні є музейним експонатом, який варто зберігати для прийдешніх поколінь.

16 жовтня, 9.00-17.30 у приміщенні почесного консульства Федеративної Республіки Німеччина в Харкові, вул. Скрипника, 14-а.
Панель І. Колективна пам’ять та її інституалізація. Культура як чинник соціальної безпеки.

17 жовтня, 10.00-18.30 у креативному просторі "Spalah".
Панель ІІ. Музей і соціальні проблеми – суспільний діалог чи "готові рішення".

Спікери, які візьмуть участь у конференції:

- Сільві Гранж, директорка Державного центру співробітництва та інформування у сфері музейної справи (OCIM) Франції, Париж, Франція

- Аксель Клаусмаєр, професор, директор Меморіалу Берлінської стіни, Берлін, Німеччина

- Йорг Скрібеляйт, директор меморіального комплексу концентраційного табору Флосенбург, Німеччина

- Уку Лембєр, Університет Таллінна, Естонія

- Наталія Шінаєва-Панковска, фахівець відділу освіти та методичного забезпечення, Музей історії польських євреїв, Варшава, Польща

- Олексій Мусієздов, доктор соціологічних наук, професор кафедри соціології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, Харків

- Едуард Зуб, історик, Харків

- Олександр Зінченко, радник голови Інституту національної пам’яті, Київ

- Зеновій Мазурик, культуролог, віце-президент Українського національного центру ICOM, Львів, Україна

- Василь Рожко, керівник департаменту музейної справи та культурних цінностей Міністерства культури України, Київ, Україна

- Оксана Баршинова, завідувачка відділу мистецтва ХХ – початку ХХІ століть, Національний художній музей України, Київ, Україна

Для участі необхідна реєстрація: тел. 067 8994350, 0678994510, tpylypchuk@yahoo.com

Інші матеріали за темою "Декомунізація"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.