У Харкові - міжнародна конференція про декомунізацію

16-17 жовтня 2015 року Український Центр розвитку музейної справи (Київ) спільно з Харківським літературним музеєм проводять у Харкові міжнародну науково-практичну конференцію, присвячену декомунізації.

Про це повідомляє "Музейний простір".

Історики, музейні працівники, освітяни з України, Німеччини, Польщі, Франції, Естонії обговорять, як утілити "декомунізаційний пакет реформ".

щоби нова символіка публічного простору демонструвала толерантну суспільну угоду, а не поглиблювала світоглядні протистояння;

Також говоритимуть про те, як показувати в музеях "незручну історію"; і що сьогодні є музейним експонатом, який варто зберігати для прийдешніх поколінь.

16 жовтня, 9.00-17.30 у приміщенні почесного консульства Федеративної Республіки Німеччина в Харкові, вул. Скрипника, 14-а.
Панель І. Колективна пам’ять та її інституалізація. Культура як чинник соціальної безпеки.

17 жовтня, 10.00-18.30 у креативному просторі "Spalah".
Панель ІІ. Музей і соціальні проблеми – суспільний діалог чи "готові рішення".

Спікери, які візьмуть участь у конференції:

- Сільві Гранж, директорка Державного центру співробітництва та інформування у сфері музейної справи (OCIM) Франції, Париж, Франція

- Аксель Клаусмаєр, професор, директор Меморіалу Берлінської стіни, Берлін, Німеччина

- Йорг Скрібеляйт, директор меморіального комплексу концентраційного табору Флосенбург, Німеччина

- Уку Лембєр, Університет Таллінна, Естонія

- Наталія Шінаєва-Панковска, фахівець відділу освіти та методичного забезпечення, Музей історії польських євреїв, Варшава, Польща

- Олексій Мусієздов, доктор соціологічних наук, професор кафедри соціології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, Харків

- Едуард Зуб, історик, Харків

- Олександр Зінченко, радник голови Інституту національної пам’яті, Київ

- Зеновій Мазурик, культуролог, віце-президент Українського національного центру ICOM, Львів, Україна

- Василь Рожко, керівник департаменту музейної справи та культурних цінностей Міністерства культури України, Київ, Україна

- Оксана Баршинова, завідувачка відділу мистецтва ХХ – початку ХХІ століть, Національний художній музей України, Київ, Україна

Для участі необхідна реєстрація: тел. 067 8994350, 0678994510, tpylypchuk@yahoo.com

Інші матеріали за темою "Декомунізація"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.