Зняли кіно про Українську Галицьку армію. Красивий ТРЕЙЛЕР

Завершилися зйомки документального фільму "Легіон: хроніка Української Галицької армії. 1918-19".

Трейлер стрічки оприлюднено на каналі YouTube кіностудії Invert Pictures.

Режисером стрічки є Тарас Химич, відомий документальними фільмами у стилі Discovery, присвяченим "першим совітам" на Західній Україні ("Золотий вересень: хроніка Галичини"), проголошенню незалежності Карпатської України ("Срібна Земля") та боротьбі Української Повстанської армії ("Хроніка УПА: 1942-54").

Автором сценарію є кандидат історичних наук Олександр Пагіря.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

Реконструкція боїв у Львові 1918 року. ФОТО

Інше за темою "ЗУНР"

Інше за темою "УГА"

Анонс фільму від авторів:

"...Завершувалася Перша світова війна. Неминучий крах Австро-Угорської імперії поглибив кризу у Європі. Поляки, українці, чехи, угорці та південні слов’яни готувалися до проголошення незалежності своїх держав.

У ніч на 1 листопада 1918 року українські військові з лав добровольчого Легіону Січових Стрільців підняли повстання у Львові та проголосили створення самостійної держави на українських етнічних землях.

Січові стрільці стали рушійною силою молодої української держави та зародком її регулярного війська.

Водночас претензії на Галичину висунула відроджена Польща. Центрально-Східна Європа занурилася в епоху "малих війн" за нові кордони у повоєнному світі. Проте зі сходу насувалась більшовицька загроза. Країни Заходу вирішили побудувати "санітарний кордон" у Східній Європі..."

Як пише Українська галицька асамблея (ініціатор створення фільму), це перший в Україні документальний фільм з використанням найсучасніших технологій у форматі 4K. 

Крім основного складу творців стрічки було задіяно сотні людей. Серед них професійні актори театру ім. М. Заньковецької та Л.Курбаса. До роботи над фільмом долучилися ветерани АТО, військові а також реконструкторські клуби.

З постановкою військових сцен допоміг ветеран АТО Володимир Правосудов, а також Військово-історичний Клуб "Повстанець" (м. Київ).

Прем'єра фільму відбудеться 1 листопада 2015 року о 17.00 в Кінопалаці ім. О. Довженка у Львові (проспект Червоної Калини, 81).

Вхід вільний.

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.