Меморіальну дошку Шептицькому відкрили в Києві. ФОТО

В Києві урочисто відкрили меморіальну дошку-барельєф митрополитові Української греко-католицької церкви (УГКЦ) Андрею Шептицькому.

Меморіальний знак встановлено на міському будинку вчителя (вул. Володимирська, колишній будинок Центральної Ради), повідомили ІП організатори події.

Чин освячення меморіальної дошки здійснив глава УГКЦ блаженніший Святослав (Шевчук) і греко-католицьке духовенство.

Голова комітету із вшанування пам’яті Блаженного священномученика Омеляна Ковча Іван Васюник сказав: "В далекому 1917-му тут, у приміщенні Української Центральної Ради Андрея Шептицького з великим ентузіазмом вітала українська громада, і сьогодні цим барельєфом ми позначаємо його слід".

"Ми щойно були учасниками повернення Митрополита Андрея до Києва, але цим разом у його барельєфі, який ми урочисто освятили на фасаді цієї історичної будівлі", – звернувся до присутніх предстоятель УГКЦ.

Фото: УНІАН

Також участь у заході взяли віце-прем’єр-міністр В’ячеслав Кириленко, голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, голова комітету з питань культури та духовності ВР Микола Княжицький, заступник міського голови Ганна Старостенко.

Ідея меморіального знаку на честь митрополита належить Любомиру Ведмедю. Утілив її скульптор Іван Микитюк за фінансової підтримки благодійного фонду "Гуманітарні ініціативи". Замовником виступив комітет із вшанування пам'яті Блаженного священномученика Омеляна Ковча.

Захід відбувся в рамках тижня Митрополита Андрея Шептицького в Києві. Відразу по освяченні меморіальної дошки в конференц-залі Будинку вчителя пройшла урочиста церемонія нагородження Відзнакою блаженного священномученика Омеляна Ковча п’ятьох благодійників та волонтерів української армії.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.