ВІД КИЇВСЬКОЇ ВЛАДИ ВИМАГАЮТЬ РЯТУВАТИ ПАМ'ЯТКИ - ПЕТИЦІЯ

На сайті Київської міської ради з'явилася петиція з вимогою вжити заходів до припинення знищення історичних пам'яток столиці.

Петицію створив столичний краєзнавець Арсеній Фінберг.

"За останні роки ми бачили чимало прикладів знищення та руйнування історичних пам'яток міста, - йдеться у тексті петиції. - Вимагаємо вжити всіх заходів для унеможливлення їхнього знищення в майбутньому".

На думку авторів петиції, для порятунку історичних пам'яток треба:

- поновити й актуалізувати реєстр історичних памяток та архітектури в м. Києві;
- розробити сайт, що буде розповідати про них;
- дослідити всі шляхи, через які руйнували історичні пам'ятки минулі роки, та законодавчо закрити таку можливість у майбутньому;
- провести дослідження стану історичних памяток;
- розірвати договори оренди з власниками, що доводять пам'ятки до руйнації, та зобовязати їх відшкодувати місту шкоду / відновити історичні будівлі;
- заборонити встановлення балконів та кондиціонерів на історичних будинках;
- примусово змусити знести самовільні конструкції на історичних фасадах.

Наразі під петицією підписалося 3538 користувачів.

Для розгляду петиції київською владою необхідна наявність 10 тисяч підписів. Отже, необхідно ще 6462 підписи, які треба набрати протягом 62 днів.

Інші матеріали за темою "Пам'ятки"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.