В Чернівцях відкрилася виставка "Народна війна 1917-32 років"

У Чернівцях відкрилася виставка "Народна війна 1917-1932", присвячена національно-визвольній боротьбі українського народу в ХХ столітті.

Про це повідомляє Від і до із посиланням на прес-службу міської ради.

Над створенням виставки працювали Київська міська організація Всеукраїнського Товариства "Меморіал" ім. Стуса, автор та керівник проекту Роман Круцик, науковці Київського національного університету ім. Шевченка, Громадянського інститут історичної пам`яті, науковці та працівники архівів СБУ.

"У експозиції виставки висвітлюється історія Української Народної Республіки – Центральної Ради, Гетьманату, Директорії, окупація України російськими більшовиками, злочини ЧК, більшовицькі грабежі, нищення духовності", - зазначають організатори.

При створенні експозиції використано матеріали державних та галузевих архівів СБУ 18 областей України.

Всього опрацьовано 238 фондів та 1325 справ. Використано понад 300 фотознімків з Центрального державного кінофотоархіву України ім. Г.С. Пшеничного та інших архівних установ.

В експозиції подається ряд досі невідомих архівних документів.

Виставка триватиме у Центрі культури "Вернісаж" до 15 листопада.

ФОТО з виставки "Народна війна" дивіться у розділі "Артефакти"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.