В Києві покажуть фільм 1930-го року за сценарієм Бажана. ФОТО

У Києві покажуть фільм Григорія Гричер-Черіковера "Квартали передмістя".

Про це повідомили в Національному центрі Олександра Довженка.

Зустріч відбудеться в рамках циклу показів фільмів, сценарії до яких створив Микола Бажан, український поет-авангардист, засновник і редактор журналу "Кіно".

Час і місце: четвер, 5 листопада о 19:00. Київ, кінотеатр "Ліра", вул. Велика Житомирська, 40 (Львівська площа).

Фільм "Квартали передмістя" (53 хв.) знято в 1930 році на Київській кінофабриці "Українфільм" (УСРР). Це оптимістична драма про побутові й національні конфлікти перших років СРСР.

 

Переїхавши жити в будинок свого чоловіка Васі, єврейська дівчина Дора зустрічає неприязне ставлення його родини.

Батьки Васі супроводжують Дору скупими поглядами, а сусіди позаочі пліткують, що "єврейка хазяйство до рук прибирає". За Дору заступаються її колеги та колежанки по заводу – молодіжний комсомольський осередок. А товариш подружжя Мишко пропонує їм переїхати жити в його кімнату.

 

"Квартали передмістя" - один із небагатьох українських радянських фільмів 1920-х років, де головною дійовою особою є жінка.

Будувати своє особисте життя Дорі доводиться на місці активних соціальних зламів: молодого і традиційного, пролетарського і національного, комунарного і приватного.

 

Над створенням фільму працювала цікава команда: помітний режисер українського єврейського кіно 1920-х Григорій Гричер-Черіковер, молодий письменник та редактор журналу "Кіно" Микола Бажан та один із найперших операторів України та Росії Микола Козловський.

 

У ролях: Ната Вачнадзе, Ростислав Орлов, Іван Юдін, Володимир Лісовський, А.Норвилло, Білінська, Бабіна, Борис Загорський.

 

Цикл показів "Микола Бажан і кіно" організовано спільно з Київським літературно-меморіальним музеєм-квартирою Миколи Бажана.

Як відомо, у 2014 році німу стрічку режисера Дзиґи Вєртова "Людина з кіноапаратом" виробництва Всеукраїнського кінофотоуправління (ВУФКУ) було визнано найкращим документальним фільмом усіх часів.

Дивіться також:

Журнал 1920-x "Кіно" - обкладинки й тексти. ФОТО

Олександр Доженко. Розсекречені документи спецслужб

Найпопулярніші фільми УРСР і решти Союзу. ВІДЕО

Інші матеріали за темою "Кіно"

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.